Банкам українці не довіряють

Телефонне опитування на тему: «Стабільність гривні й банківської системи» провели в січні в 25 обласних центрах України, Києві та Севастополі серед тисячі респондентів віком від 18 років. Українці на власній шкірі відчули наслідки банківської кризи. Так, 10,5 відсотка опитаних не вдалося вчасно виплатити кредит, а 8,8 відсотка не змогли забрати в банку свої заощадження.

— Моя історія схожа на тисячі інших, — розповіла «Голосу України» киянка Світлана. — Коли почалися перипетії з курсом, я вирішила достроково забрати свій депозит. Банки гроші не віддають, посилаючись на вказівки НБУ. Звернулася до адвокатів по пораду. Кажуть, мій вклад можна повернути через суд. Але за юридичний супровід справи доведеться віддати десяту частину від суми вкладу. Причому жоден адвокат не візьметься за справу, якщо клієнт має на рахунку 10 тисяч гривень або менше — замалий гонорар.

Судитися з банком — справа не завжди вдячна, і не кожен вкладник може собі дозволити досвідченого адвоката. Тим більше що 33,9 відсотка українців уже відчули на собі затримки з виплатою зарплат і пенсій.

— Доходи більш як третини наших співгромадян упродовж останнього року зменшилися. Сталими вони залишилися тільки в 48,7 відсотка респондентів, — розповів на прес-конференції директор Інституту ім. Горшеніна Кость Бондаренко.

Швидше за все, незмінною у розумінні опитаних могла залишитися тільки фіксована сума зарплати у гривнях, без поправок на інфляцію та девальвацію національної валюти в останньому кварталі року, зауважує експерт.

Тим часом 11,7 відсотка опитаних зізналися, що їхні доходи порівняно з минулим роком навіть зросли. «Можна припустити, що вони отримують зарплату в доларах або у гривневому еквіваленті», — пояснює Кость Бондаренко. Ці щасливчики можуть дещо відсторонено спостерігати за щоденними стрибками валютного курсу та метушнею навколо Національного банку. Принаймні, доки мають роботу... А ціни на споживчому ринку зростають шаленими темпами, на відміну від зарплат «маленьких українців». Не дивно, що 86,8 відсотка респондентів вже сьогодні переймаються через інфляцію, адже свій фінансовий добробут напряму пов’язують зі стабільністю національної валюти. Знецінення гривні «дуже хвилює» 72,1 відсотка опитаних.

Хай там як, а нині українці вважають за краще зберігати свої заощадження у євро і тій-таки гривні. Долар за популярністю — на третьому місці.

Цікаво, що відповідальність за вражаюче падіння гривні в народі майже не персоніфікують. Кожен четвертий (24 відсотки) вважає винним Національний банк, кожен шостий (16,5) — Президента, майже 90 відсотків опитаних звинувачують уряд, 4,4 — покладають вину на олігархів, а 3,1 — на Верховну Раду. «Винні всі!» — упевнена більшість респондентів (47,1 відсотка).

«Народ не настільки наївний, щоб вішати йому локшину на вуха», — коментує результати дослідження Кость Бондаренко. Причиною девальвації гривні більш як половина громадян вважає хибну політику держави. І тільки 13 відсотків звинувачують у всьому світову кризу.