У чернігівських селах проживає люд здебільшого похилого віку. За звичкою ще з радянських часів він доброзичливо і довірливо ставиться до представників влади, місцевих установ, соціальних служб. А ось гроші банкам не довіряє. Бо ветерани добре знають, які суми у них залишилися на ощадних книжках після 1991-го. Саме цим і користуються різноманітні пройдисвіти.

Чернігівська область, де проживає майже 387 тисяч пенсіонерів, для них — неозоре поле для діяльності.

У селі Пушкарі двоє чоловіків завітали до двох стареньких жінок-сестер, 1929-го та 1932 років народження. Повідомили їм, що вони скуповують старі неробочі телевізори.

— А у нас є! — зраділи сестри. Подібна техніка нині припадає пилом у комірчині у кожного сільського жителя «на запчастини»!

Жінки охоче вирішили позбутися свого. Щоправда, виникла проблемка.

— У нас залишилася лише 500-гривнева купюра, — сказав один «телевізійник». Довірливі бабусі витягли із своєї схованки гроші та й розміняли її так, що загалом втратили 500 гривень.

У селі Леньків «телевізійники» у такий спосіб поцупили у 57-річного господаря три тисячі гривень.

За цим же сценарієм відбувалося видурювання грошей у селі Тільному. Двоє пенсіонерів спокусилися продати старий телевізор за 200 гривень невідомим доброзичливцям. Чоловік і не хотів упускати обох, але старший з них запевнив:

— Це мій помічник. Він вантажить техніку.

Показаний телевізор викликав справжнє захоплення у гостей. Але знову-таки треба було обміняти 500-гривневу купюру.

Дружина дістала банку, наповнену грошима. Цього разу гості не церемонились — схопили побачені купюри, і тікати. Господарі навіть не встигли опам’ятатися і записати номер автомашини. Але, слава Богу, за кольором автівки, свідченням інших мешканців села шахраїв невдовзі вирахували правоохоронці Корюківського райвідділу внутрішніх справ. Одного з них уже заарештовано.

У Киріївці інші пройдисвіти «збирали металобрухт», зайшли до помешкання 81-річної бабусі, яка погано бачить. Вона саме того дня отримала пенсію.

— Металолом є?

— Немає, — відказала жінка.

— Ходімо, пошукаємо...

Жінка вирішила піти на двір, аби випроводити непроханого гостя з хати. Поки з ним балакала, з хати вийшов незнайомець.

— А я думав, що ви у хаті... — сказав, ніби нічого й не трапилося.

Чоловіки пішли, а жінка поспіхом повернулася до оселі. Тривожне передчуття не підвело: на підвіконні лежав порожній гаманець, не знайшла і трьох тисяч, які ховала під матрацом.

У селі Волинка через рік після шахрайського заволодіння грошима пенсіонерки знову віддали «працівникам совбезу» ніби помилково отримані пенсії з фальшивими купюрами, а взамін отримали закриті конверти з листками календаря!

Хоча уже не раз місцева преса писала про те, як шахраї проводять «за вигідним курсом обмін грошей», на селі такі афери повторюються практично щокварталу. Ось і 80-річний мешканець Косачівки довірився двом «працівникам соціальної служби», які обміняли йому на нові гроші 11 тисяч гривень!

Візит шахрая у село Корінецьке став для 72-річної жінки в 2300 гривень, а для її

67-річної односельчанки — в 2500 гривень. У Новоріччя в селі Чорнотичі у місцевої жительки невідомі особи шляхом вільного доступу в помешкання і відволікання уваги господарки скоїли крадіжку великої суми.

У Городнянському районі міліція викрила групу, яка по селах, сільських базарах скуповувалася за виготовленими на принтері «грошима».

Підприємлива «бізнесменша», добре наплакавшись, позичала у довірливих пенсіонерів гроші під заставу — «золоті» вироби. Мовляв, її товар затримали на митниці і треба негайно сплатити податок. Коли ж через кілька днів позичальниця не з’являлася за золотими прикрасами, з’ясовувалося, що насправді «чесна» пані залишила дешеві підробки.

Кілька місяців тому співробітники Сосницького райвідділу внутрішніх справ затримали афериста, який видурював у пенсіонерів паспорти для подальшого оформлення соціальної допомоги, щоправда, на їхнє поховання. Так у багатьох селах області з’явилися померлі за документами живі люди, які через суди змушені добиватися повернення пенсій...

...Винахідливості сучасних шахраїв можна тільки позаздрити. Доводиться лише поспівчувати багатьом дідусям та бабусям, які не сподіваються, що поряд може чесно дивитися в очі кривдник і без жодного сумніву залишити їх без пенсії, збережених на чорний день коштів. Можливо, ці нотатки стануть у пригоді селянам, аби вони насторожувалися, коли їм навіть поважного вигляду люди хочуть поміняти гроші, пропонують пристати на вигідну справу тощо.

Чернігівська область.