Цими днями народний депутат проводить зустрічі з виборцями в Горлівці (Донецька область). «Виборці питають і питатимуть, що на нас очікує в майбутньому і яким буде це майбутнє. На жаль, уперше в житті я не можу сказати, що на нас очікує», — зазначив у розмові із кореспондентом «Голосу України» народний депутат.

Як повідомлялося, концерн «Стірол» зупинив основне виробництво 8 січня: підприємству вдесятеро скоротили поставки газу. «За всю 75-річну історію завод зупинявся двічі: в 1941-му, коли треба було розібрати обладнання і вивезти на Урал, і в січні 2009-го, —сказав депутат. — Причому зупинили без попередження, без узгодження з нами, при порожніх складах на «Стіролі». Ми всю продукцію на січень продали наперед і взяли валюту для оплати, яка так потрібна Україні для підтримання платіжного балансу. Тепер валютну виручку довелося повернути назад, оголосивши партнерам форс-мажор. Хоча наші споживачі ще виставлятимуть штрафні санкції».

За минулий рік концерн реалізував продукції на 5 мільярдів 250 мільйонів гривень. Підприємство вносить левову частку доходів до міського бюджету Горлівки. Зупинка «Стіролу» залишила без роботи суміжників: проектантів, будівельників, монтажників, автоперевізників. Під загрозою — своєчасна виплата пенсій наступного місяця. Крім того, недоотримає доходи державний бюджет.

— Я працюю на «Стіролі» вже двадцять перший рік, і ніколи такого не було, щоб нас уряд не зібрав і не порадився, як краще: чи людей сьогодні обігріти, а завтра вони вийдуть на вулицю, чи шукати золоту середину, — додав парламентарій. — Можна було обігріти і не «заморозити» все. Температура була мінус 28 градусів. У таких умовах цехи зупиняти — це безумство. Тому що тепер, навіть якщо буде газ, потрібні мільйони гривень і місяць-два, щоб запустити виробництво. Нам не дали навіть належної технологічної броні. Зараз відлига, почало все текти. Рятуємо все, що можна врятувати від руйнування.

Хіміки заявляють про втрачені позиції на світових ринках, які так важко завойовувалися. Але найбільше непокоїть невизначеність із ціною на природний газ — а це основна сировина для аміачного виробництва на «Стіролі». Торік концерн отримував блакитне паливо за ціною близько 300 доларів США за тисячу кубометрів. Чи зможуть «потягнути» хіміки нову цінову вершину, не береться прогнозувати ніхто. «Частина людей ще не усвідомлює глибини провалля, над яким ми летимо, — каже М. Янковський. — Упевнений, що після зупинок великих підприємств «потягнуться» й інші. І почнеться період серйозної, глибокої економічної кризи в Україні, період катастрофічний. Глибина падіння буде навіть більшою, ніж ми пережили за часів гіперінфляції після розвалу Союзу».