Не розхитувати човен, в якому пливуть усі

Під час обговорення порядку денного лідер фракції БЮТ Іван Кириленко запропонував не лише обговорити питання про діяльність Нацбанку, а й поставити на голосування всі проекти постанов Верховної Ради і напрацьовані законопроекти, які дадуть змогу врегулювати механізм призначення нового голови НБУ. Голова Комітету з питань нацбезпеки та оборони Анатолій Гриценко наполягав запросити на засідання голову ради НБУ Петра Порошенка. Алла Александровська (КПУ) висловила думку, що регламент позачергового засідання не повинен бути таким коротким, адже треба людям пояснити, що відбувається у фінансовій сфері й дати відповіді на запитання: що робити? Анатолій Кінах (Партія регіонів) заявив: оскільки валютна політика є спільною відповідальністю уряду і НБУ, тому фракція Партії регіонів наполягає, щоб під час розгляду питання про НБУ було заслухано й виступ від Кабінету Міністрів. В’ячеслав Кириленко («НУ—НС») звернув увагу на те, що в ложі уряду немає міністрів економіки та фінансів, які мали б бути присутні в сесійній залі. Депутат хотів почути відповіді на запитання, що буде з пенсіями та зарплатами, які починають не виплачувати, як уряд хоче наповнювати доходну частину бюджету.

Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Лавринович закликав діяти послідовно, осмислено і законно, щоб отримати результат. За його словами, те, що НБУ має проблеми із стабільністю грошової одиниці, не викликає сумнівів ні в кого. Але стаття 19 Регламенту передбачає, що на позачерговому засіданні Верховної Ради розглядаються лише ті питання, які було внесено ініціаторами. А при ініціюванні позачергового засідання парламенту про розгляд проектів законів щодо НБУ нічого не йшлося.

Перед початком розгляду питання Голова Верховної Ради звернувся до учасників засідання: «Ми не повинні допустити того, щоб відбулося публічне з’ясування стосунків. Держава і так некерована, тому ми маємо розглядати питання у виключно професійній площині».

Лідер фракції БЮТ Іван Кириленко, виступаючи від ініціаторів проведення позачергового засідання, у своєму виступі нагадав, що парламентарії вже висловили недовіру голові НБУ та звернулися до Президента із вимогою звільнити керівника. Але результат — нуль. За словами депутата, вже з перших днів нового року непрозорість і непрофесійність політики НБУ вразила всю країну. Фінансова і курсова лихоманка тривала, державні гроші розподіляються непрозоро, хоча НБУ підзвітний парламенту. Залишаються без відповідей глобальні питання: як кредитуватиметься національна економіка, яким буде валютний курс. Особливо величезні проблеми в АПК. «Кредити — нуль, пального — нуль, аграрний сектор у фінансовій блокаді, такого ще не було жодного року», — стверджував І. Кириленко. Парламентарій також звернув увагу на те, що гроші давалися лише наближеним банкам, і ні копійки не пішло на кредитування промисловості чи АПК. Втрачено довіру до банківської системи, людей особливо турбують нахабні перегляди в односторонньому порядку кредитних угод, неповернення депозитів.

Із парламентської трибуни доповідав в. о. голови НБУ Анатолій Шаповалов (на знімку). Він наголосив, що в останні місяці НБУ працює у вкрай складних умовах. І не менш як криза, стверджував А. Шаповалов, на діяльність НБУ негативно впливають цинічні й безпідставні звинувачення з боку прем’єра на адресу головного банку. «Жодне з цих звинувачень не підтверджується конкретними фактами, але породжує нестабільність», — переконував банкір. За його словами, темпи відпливу депозитів у січні знову прискорилися, хоча у грудні цей процес вдалося призупинити. Від жовтня із вітчизняних банків громадянами та юридичними особами було вилучено коштів на суму майже 60 мільярдів гривень. «Гроші люблять спокій, і жоден банк, хоча б яким він надійним був, не зможе встояти, якщо у вкладників будуть панічні настрої й вони забиратимуть свої депозити», — стверджував А. Шаповалов, заявивши, що НБУ робить усе для підтримки стабільності грошової одиниці й у міру можливості надає кредитну підтримку економіці. На думку банкіра, криза в Україні є передусім економічною, а вже потім фінансовою, тоді як у світі все навпаки. До цього, за його словами, призвела соціальна політика на засадах популізму, непродумана бюджетна та інвестиційна політика. Найбільше критичних стріл у виступі А. Шаповалова летіло на адресу уряду — він стверджував, що до кризи призвело стрімке зростання зовнішньої заборгованості, уразливість економіки, проїдання коштів. А уряд, зі свого боку, не зробив нічого для забезпечення стабільності банківської системи — до падіння курсу гривні до долара призвела непродумана економічна політика уряду, сповзання держави в боргову яму. «Курс валюти є індикатором стану економіки, це все одно, що звинувачувати термометр у поганому стані здоров’я пацієнта, — переконував в. о. голови НБУ. — Не Нацбанк винен у тому, що, зібравши рекордний урожай, Україна не змогла ним розумно розпорядитися». При цьому зі слів представника НБУ стало відомо, що в Україні ще не збанкрутував жоден банк.

Під час обговорення депутати вказували на те, що так і не отримали відповіді на жодне запитання. Зрештою, депутатів цікавило й таке питання: куди подівся голова Нацбанку? На це А. Шаповалов відповів: В. Стельмах перебуває у черговій відпустці. Лідер КПУ П. Симоненко наполягав, щоб перевірку діяльності НБУ також провели СБУ та Генпрокуратура, адже під загрозу поставлено бюджет і національну безпеку держави.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності Микола Азаров у своїй доповіді заявив, що НБУ та уряд проводили помилкову політику ще навесні, коли девальвували гривню. Він нагадав, як іще влітку регіонали заявляли — треба терміново вживати заходів, бо обмежувалося кредитування економіки та заморожувалося будівництво. Але жодних заходів тоді не було вжито, і восени розпочалася паніка серед населення, люди побігли забирати свої депозити з банків.

Доповідач назвав політику Нацбанку безсистемною і непродуманою. Відповідь на запитання, що робити, у Миколи Азарова була така — терміново урядові та НБУ представити спільну антикризову програму, в якій було б видно, яким буде валютний курс, як забезпечуватиметься дефіцит бюджету, щоб не допустити увімкнення друкарського верстата.

Голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань перевірки діяльності НБУ в період фінансової кризи Юрій Полунєєв (БЮТ) повідомив, що комісія має серйозні претензії до здійснення процедури рефінансування банків. Зокрема, отримано документ, який свідчить, що рефінансування здійснювалося навіть усупереч рішенням самого НБУ. Так, за словами голови ТСК, ідеться про банк «Надра», котрому було надано ще один транш у розмірі 3 млрд. грн. Комісія наполягала на здійсненні ретельного аналізу використання коштів, наданих комерційним банкам. Ю. Полунєєв запропонував депутатам дві постанови комісії щодо долі голови Нацбанку — однією пропонувалося скасувати дію постанови про призначення В. Стельмаха на посаду голови НБУ. Другою — скасувати постанову про звільнення з посади голови НБУ Сергія Тігіпка (ще від 16 грудня 2004 року), що аргументовувалося тим, що це рішення приймалося у парламенті не таємним голосуванням бюлетенями, а у відкритому режимі.

Під час перерви Голова Верховної Ради Володимир Литвин попросив лідерів фракцій, голову комітету з фінансової і банківської діяльності, а також голову ТСК з розслідування діяльності НБУ зібратися на погоджувальну раду.

Рахункова палата також виявила низку зловживань у діяльності Нацбанку, зокрема, під час рефінансування комерційних банків, про що доповів голова РП Валентин Симоненко.

Підсумовуючи дискусію, глава парламенту В. Литвин наголосив: для людей не має значення, хто несе відповідальність за падіння гривні й підвищення платежів за кредити, вони вбачають у всьому винною владу загалом. На жаль, констатував Голова Верховної Ради, парламент продовжує бути місцем випускання пари, а депутати діють за принципом «аргумент слабкий — підвищити голос». «Україна перебуває на межі виживання, а ми все зводимо до банального, до війни, хоча на Україну зовні ще ніхто не нападав, — наголосив В. Литвин. — Треба продемонструвати серйозний відповідальний підхід». Глава парламенту закликав виконати попередні рішення Верховної Ради і, враховуючи ситуацію, внести кардинальні зміни до закону про Нацбанк на початку наступної сесії.

Глава парламенту поставив на голосування окремо кожну з трьох внесених постанов. 227 голосами народні обранці підтримали постанову в авторстві депутата від БЮТ Святослава Олійника «Про відповідальність Президента України В. Ющенка за ситуацію, що склалася у фінансово-кредитній сфері України» (Партія регіонів — 4, БЮТ — 154, «НУ—НС» — 23, КПУ — 27, БЛ — 19). У ній парламент постановив: у зв’язку з тим, що Президент двічі проігнорував вимоги Верховної Ради про відсторонення від виконання повноважень за посадою голови НБУ В. Стельмаха та його першого заступника А. Шаповалова, покласти на Президента особисту відповідальність за ситуацію, що склалася у фінансово-кредитній сфері, насамперед: за різке знецінення грошової одиниці, численні спекуляції на валютному та іпотечному ринках, невиконання комерційними банками своїх зобов’язань перед вкладниками, істотні зловживання в процесі рефінансування комерційних банків, повну відсутність контролю Національного банку України за діяльністю комерційних банків, що призвело до значного погіршення добробуту громадян.

Парламент також ухвалив постанову про діяльність НБУ в період фінансової кризи та стан виконання рішень Верховної Ради з цих питань (226 «за»). У ній депутати визнали роботу Нацбанку в період фінансової кризи незадовільною, а також визнали такою, що втратила чинність, постанову від 16 грудня 2004 року «Про призначення Стельмаха В. С. на посаду голови Національного банку України» і постановили вважати неприпустимим подальше перебування В. Стельмаха на посаді голови НБУ. Водночас парламентарії не підтримали проект постанови про відновлення С. Тігіпка на посаді глави Нацбанку (183 «за»).