Створений на базі Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили вищий навчальний заклад відтепер називатимуть Чорноморський державний університет імені Петра Могили

Ректор університету Леонід Клименко називає цю подію великим успіхом. «Це визнання, — каже Леонід Павлович, — високої кваліфікації кадрів, наших можливостей і готовності до нової якості». Але водночас новий статус накладає на виш нові, більш складні зобов’язання.

Із гуманітарного — в класичний

Незважаючи на те, що університет іменувався гуманітарним, в його стінах студенти отримували й суто технічні спеціальності. Отже, необхідність присвоєння вишу принципово нового статусу назріла давно. Досить дивний вигляд мав диплом спеціаліста, наприклад, із комп’ютерної інженерії або приладобудування, в якому значилося, що людина закінчила гуманітарний університет.

Саме тому керівництво ВНЗ торік звернулося до Міністерства освіти і науки України з клопотанням про реорганізацію закладу. «Слава Богу, міністр освіти Іван Вакарчук — професіонал, і швидко вникнув у суть питання, — зазначає Леонід Клименко. — Місцева влада також нас підтримала, й спільні зусилля увінчалися успіхом: 10 грудня минулого року Кабмін видав розпорядження про реорганізацію нашого університету в Чорноморський державний університет імені Петра Могили».

Новий статус вишу — так званий класичний університет. Їх в Україні лише 24, і миколаївський повною мірою відповідає вимогам, які висуваються до них. Тобто він є багатопрофільним навчальним закладом, в якому здійснюється і навчальна, і наукова робота. Утім, керівництво добре розуміє: щоб заклад став в один ряд із Київським, Дніпропетровським, Одеським, Львівським університетами, йому потрібен подальший розвиток.

«Наш студент — це високоосвічена людина»

Сьогодні ректору університету є чим пишатися. За 13 років, що минули з часу створення ВНЗ, він перетворився на заклад, в якому факультети взаємно доповнюють один одного. Скажімо, юридичний факультет забезпечує якісну правову підготовку студентів всіх спеціальностей, факультет іноземних мов — їх серйозну «мовну» підготовку тощо. «Наш студент — це обов’язково високоосвічена людина, яка отримала в стінах альма-матер фундаментальні та різноманітні знання і вийшла з наших стін готовою до подальшого дорослого життя — наголошує Леонід Павлович. — І ми добре усвідомлюємо, що підвищення якості освіти — процес безперервний. Сьогодні треба встигати за прогресом, тому ми наполегливо працюємо над установленням та розширенням міжнародних зв’язків. Ми намагаємося брати все те краще, що є у світі, вдосконалюємо наш навчальний процес і з методичної, і з технічної точки зору. У вересні 2008 року підписали Велику Хартію університетів у Болоньї, вступили до Асоціації вищих навчальних закладів Європи, а ще раніше — до Асоціації вищих навчальних закладів Америки».

Ректор жартує: не добралися ще тільки до Австралії. Утім, із Новою Зеландією наукові контакти вже є.

На всіх континентах студенти та викладачі миколаївської «Могилянки» проходять стажування, триває реалізація програми обміну студентів, на майстер-класи запрошуються іноземні спеціалісти. Широко практикується захист наукових робіт за кордоном.

Науковому пошуку тут приділяють особливу увагу. Так, нині університет готується до Станківських читань, присвячених пам’яті вже покійного миколаївського професора-історика Володимира Никифоровича Станка. Відомий у всьому світі науковець присвятив себе вивченню стародавньої історії та історії України, останнім часом під його керівництвом велися розкопки найстарішої стоянки людини в Європі — в селі Анетівці Доманівського району на Миколаївщині. Під час роботи в «Могилянці» професор підтримував тісні зв’язки з італійськими колегами, які залишилися й понині. Із останніх прикладів: наприкінці минулого року в університеті прочитав низку лекцій професор венеціанського університету «Ca Foscarі» Паоло Біаджі, який був близьким соратником професора Станка. Італійський учений узяв активну участь у підготовці до друку збірки статей до Станківських читань, яка містить близько 60 статей колег і учнів Володимира Станка зі всього світу.

Новий статус — нові плани

— Миколаївська «Могилянка» — єдиний заклад в області, де державний службовець може здобути профільну вищу освіту, — розповіла «Голосу України» випускниця Інституту державного управління (складової частини університету), магістр державного управління Валентина Головата. — Я, наприклад, отримала спеціальність «Державна служба. Адміністративний менеджмент» без «відриву від виробництва», і це дуже зручно. А ще зручно те, що бажаючі набути необхідні знання мають можливість не їхати, скажімо, до Києва, а за 1—2 години дістатися обласного центру. Тобто велика армія миколаївських держслужбовців має доступ до освіти, отримавши яку, може професійно, на значно вищому рівні виконувати свої службові обов’язки. Це значний практичний крок уперед у здійсненні реформування державної служби на шляху до європейської інтеграції.

Інститут державного управління, крім Миколаївської, забезпечує кадрами Херсонську, Кіровоградську області та АР Крим. Леонід Клименко наголошує: успішний розвиток університету є важливим не тільки для самого навчального закладу, а й для всього регіону. Сьогодні йому, мабуть, і самому не віриться, що 13 років тому він і ще троє ентузіастів починали з трьох письмових столів і одного факсу. За цей час університет вклав 12 мільйонів гривень власних коштів «у науку», збудував два гуртожитки, дав своїм співробітникам понад 50 квартир. Готується до здачі новий навчальний корпус філологічного факультету на 75 аудиторій, де гризтимуть граніт науки 700 студентів на п’яти кафедрах. До речі, досвід організації лінгвістичних кафедр викладачі вивчали у профільному центрі в Колумбії, в університеті «La Sabana» і, зрештою, дійшли висновку, що в рідному університеті справа поставлена не гірше. Так, дві випускниці «Могилянки» викладають англійську та іспанську мови в закритому університеті «Оpus Deі» в Боготі. А колумбійські викладачі отримують нині в Миколаєві магістерську ступінь.

Назва Чорноморський зобов’язує виходити за межі України. Тому закономірним стало відкриття у Грузії Тбіліського інституту як відокремленого зарубіжного підрозділу ЧДУ імені Петра Могили. Плани у керівництва вишу — дай Бог кожному. І новий статус — це наступний крок до їх здійснення. Не вистачає сьогодні в регіоні представників низки спеціальностей, від лікарів до будівельників, і це також поле для діяльності закладу, який може відтепер відкривати нові спеціальності будь-якого профілю.

Але про плани не варто багато говорити, поки вони не здійснилися. У «Могилянці» давно звикли без зайвого пафосу поступово реалізовувати найрізноманітніші проекти й тим самим долати довгий і складний шлях, кінцева мета якого — підготовка для суспільства всебічно освічених молодих людей.

Фото надано відділом зв’язків із громадськістю ЧДУ імені Петра Могили.