Чи відповідає газовий контракт нашим сподіванням на взаємовигідне співробітництво з Росією?

У четвер на одному з українських інтернет-сайтів був опублікований текст газової угоди між Росією та Україною на 2009—2019 роки. Хоча він секретний і, за згодою сторін, публікації не підлягає.

Прем’єр-міністр захищає й обґрунтовує кожний пункт документа, а в секретаріаті Президента пообіцяли почати мозковий штурм, щоб україно-російські домовленості переглянути.

Раніше «Нафтогаз» відмовився оприлюднити контракт, пославшись на умови конфіденційності.

І того дня, і наступного інформаційні поля України та Росії замайоріли всілякими коментарями плюсів і мінусів, що випливають із підписаного контракту. Переважно з аналізом документа активно виступили політологи, які не переймалися тим, щоб вникнути у складні формули. Цілі ними (або їм) ставилися зовсім інші. Звідси і яскраві ярлики: «контракт-катастрофа», «здача національних інтересів», «нерівний обмін».

«Висока базова ціна зі збереженням низької ставки стосовно транзиту свідчить про те, що українська економіка цього року буде виконувати роль спонсора з подолання російської кризи. На жаль», — вважає президент центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв.

Цікаво, що питання, чи могли інші, більш удачливі, ніж Юлія Тимошенко та Олег Дубина, перемовники домогтися кращого результату в Москві, заганяє політологів у глухий кут. А деякі зізнаються, що таких на сьогодні просто немає.

«Але це не означає, що треба було за всяку ціну підписувати договір, треба було торгуватися краще. Іноді не треба чекати поступок, а треба їх видирати», — вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Він, як і більшість інших експертів указують на декілька мінусів для України: відсутність кореляції ціни на газ і ціни на транзит, а також на те, що «газпромівський» «Газпром збут» матиме 25-відсоткову квоту: «Це означає, що «Газпром» через свою дочірню структуру поставлятиме газ українським промисловим підприємствам. Іноді за пільговими цінами. Оскільки «Газпром» може собі це дозволити. І великі платники податків будуть воліти купувати газ у «Газпром збуту», а не в «Нафтогазу України», якому дістанеться вся дрібнота».

У свою чергу, Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко твердо доводить, що підписана з Росією угода вигідна Україні.

Зокрема, на брифінгу в четвер вона визнала, що в україно-російському контракті про постачання газу є пункт про присутність на газовому ринку її країни компанії «Газпром збут Україна», однак прем’єр переконана, що він не буде реалізований.

«Торгуватиме НАК «Нафтогаз України» напряму всім споживачам, так, як це було 2008 року. Такий само пункт був і в угодах минулого року, однак він, по суті, не був задіяний», — заявила Тимошенко на прес-конференції в четвер у Києві. Так вона прокоментувала пункт 9.7 україно-російського газового контракту про право компанії «Газпром збут Україна» продавати на українському ринку 25 відсотків газу.

Тимошенко відзначила, що минулоріч була зроблена «така поступка», що давала змогу компанії «Газпром збут Україна» продавати газ на українському ринку. «Ми торік практично ніякого газу не передали (компанії «Газпром збут Україна»). Ми думаємо, що цього року також не буде потреби», — додала вона.

До цього, у вівторок, заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв повідомив, що компанія «Газпром збут Україна» отримає до 25 відсотків українського ринку. «Це частина домовленості (між «Газпромом» і «Нафтогазом України»)», — сказав тоді Медведєв.

Однак не уточнив, який конкретно обсяг зможе реалізовувати «дочка» «Газпрому» на українському ринку, зазначивши, що «це залежатиме від того, як поводитиметься промисловий попит — частина підприємств закрита, частина працює у скороченому режимі».

Торік компанія «Газпром збут Україна» реалізувала на українському ринку 3,4 мільярда кубометрів газу, повідомив журналістам аналітик ІФД «КапиталЪ» Віталій Крюков. Цього року «дочка» «Газпрому» може реалізувати 7,5 мільярда кубометрів газу. Квота становить до 10 мільярдів кубометрів, це й укладається в озвучені раніше 25 відсотків ринку.

Водночас, на думку російського експерта, нині український Президент «збирається повісити всіх собак на главу уряду, котру звинувачують у прокремлівській політиці, а Тимошенко, у свою чергу, намагається хоч якось виправдатися». «Великою мірою це вже політичне питання», — зазначив Крюков.

«Ми вже не раз мали можливість спостерігати, що заяви української сторони суперечать одна одній. За фактом «Газпром збут Україна» має право продавати на українському ринку 25 відсотків газу. Контракт підписано і навряд чи він буде переглянутий», — вважає Крюков.

Українські економічні експерти поки що більш стримані у своїх оцінках. Так, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Соприкін заявив «Голосу України», що було б украй поспішним ось так, по гарячих слідах, давати коментар до контракту, в якому півтора десятка коефіцієнтів: «Треба сісти і прорахувати ці формули, і лише потім можна робити якісь професійні висновки». На думку нашого співрозмовника, щоб справді зрозуміти, що добре, а що погано в цьому документі для України, потрібно не один день.

Іншої точки зору дотримуються експерти, що працюють у секретаріаті Президента. Україна не витримає тієї ціни на газ, що закладена в контракті, стверджують вони. Проте вчорашнє засідання РНБО, на якому Віктор Ющенко, за його словами, збирався розглянути контракт у деталях, перенесли на 30 січня. Але від шоу для громадськості не відмовилися.

Учора на брифінгу газовий контракт «препарував» заступник глави секретаріату Президента Олександр Шлапак. Він, зокрема, заявив, що звинувачення прем’єра Юлії Тимошенко на адресу керівництва Нацбанку є «спробою відволікти увагу суспільства від прорахунків уряду, зокрема в газовій сфері».

«На жаль, директиви Президента не було виконано, але підписи, які поставив голова «Нафтогазу» на підставі директив, які дала йому Прем’єр-міністр, є на сьогоднішній день відповідно до українського законодавства достатніми для того, щоб виконувати такий контракт», — заявив Шлапак, який не знайшов у контракті «жодного пункту, що дав би нам змогу хоч трішечки зачепитися за розірвання контракту». Оскільки в цьому документі немає пункту, де було б виписано умови його розірвання.

«Мені здається, ми повністю підписали версію контракту, що нам запропонувала російська сторона, і не змогли внести в неї жодного економічного або юридичного виправлення», — поскаржився представник секретаріату. Він повідомив, що команда Ющенка планує зібрати кращих юристів та експертів, щоб подумати, які є «резерви й можливості», щоб переглянути цю угоду.

Чи є надія, що до 30 січня пристрасті вщухнуть, і РНБО дасть відповідь не на запитання, хто винуватий і як розірвати контракт, а відповість промисловцям і населенню на ключове запитання: як ми житимемо в цих умовах? Щоб відповісти на це запитання, мають бути відповідні рішення, підготовлені урядом.