Краще за них розв’язують задачі японці та китайці

Міністерство освіти оприлюднило результати дослідження рівня знань українських школярів в рамках міжнародного проекту TІMSS. Торік четвертокласників та восьмикласників з більш як 60 країн світу тестували з математики і природознавства.

— Такі результати були очікуваними, і ми не вважаємо їх провальними, — розповів заступник міністра Павло Полянський. — З математики наші молодші школярі посіли 26-те місце, а восьмикласники — 25-те. З природознавства українські четвертокласники опинилися на 26-му місці, а учні середньої школи — на 19-му. Серед 14 країн-дебютантів кращі за нас результати показали тільки Данія та Німеччина.

Україна брала участь у змаганнях уперше і, на відміну від решти, абсолютно не впливала ані на визначення завдань, ані на відбір шкіл для тестування. За сприяння фонду «Відродження» та фінансової підтримки проекту Світового банку «Рівний доступ до якісної освіти» можливість перевірити свої знання отримало більш як дев’ять тисяч українських школярів зі 149 учбових закладів, половина з яких розташована в селах. До речі, зміст запропонованих завдань на дві третини відрізнявся від українських навчальних програм, тож школярі мали продемонструвати, серед іншого, високий рівень загальних знань.

— Ми свідомо пішли на цей крок, — каже заступник міністра. — З метою визначити і порівняти рівень обізнаності наших дітей з цих дисциплін на тлі інших країн, виявити проблеми, запропонувати ефективні зміни до навчальних програм і системи підготовки педагогів.

Знання оцінювали за 1000-бальною шкалою. За результатами всіх країн-учасниць розрахували середній міжнародний бал, який цього разу був на рівні п’яти сотень. Наші юні математики в «командному заліку» набрали 469 балів у групі четвертокласників та 462 у групі восьмикласників (з природознавства — 474 і 485 балів відповідно). Вітчизняні досягнення в молодшій школі можна порівняти з результатами Йорданії (482 бали), Норвегії (487) та Вірменії (488). Краще за українців розв’язували задачі діти з Сінгапуру, китайських Тайбея і Гонконга, а також Японії.

Дослідження ще раз продемонструвало певний розрив між шкільною теорією і практикою. Приміром, тільки третина учнів молодших класів змогла виконати завдання на застосування теорії до реальних ситуацій повсякденного життя. Інколи виникали несподівані труднощі: непризвичаєні до всіляких схем і графіків малюки не змогли за малюнком спідометра визначити швидкість машини. Вочевидь, сімейне авто — це не тільки засіб пересування, а й засіб просування в науці!

Під час анкетування учасників виявили й деякі інші секрети успіху. Серед українських школярів вищих результатів досягли діти, які мають батьків з вищою освітою. Кращі знання виявили щасливі власники домашнього комп’ютера та шанувальники Всесвітнього павутиння. На жаль, паперові «джерела знань» поволі втрачають свою популярність. Тільки дев’ять відсотків наших четвертокласників та 12 відсотків восьмикласників зазначили, що мають удома більш як дві сотні книжок.