Думати про те, яку країну залишимо нашим дітям

Зрозуміло, що угода, підписана з Росією, стане приводом для політичного протистояння, зведення рахунків, але факт відбувся: Україна переходить на загальноприйняте ціноутворення. З цих реалій і треба виходити. При цьому В. Литвин зауважив, що «хто може зробити краще, нехай продемонструє свій варіант». Однак, на його думку, замість того щоб продовжувати суперечки, потрібно працювати, зокрема проводити реконструкцію наших виробництв. А щоб власники підприємств не висмоктували з них усе до останнього, потрібні нормативи на модернізацію, переоснащення.

Енергозбереження потребує системного підходу. Говорячи про активніше використання нетрадиційних джерел енергії, Володимир Литвин нагадав і про те, що влітку над полями стоять суцільні пожежі (то спалюють солому, замість того щоб брикетувати її й використовувати як паливо), і про те, як захаращені наші ліси тим, що могло б бути використане як паливо, і про інші резерви.

Також Голова Верховної Ради закликав замислитися над тим, що в один прекрасний момент може виявитися, що ми з нашою трубою нікому не потрібні. Тому треба думати про перспективу. Країни Європи, отримавши гіркий урок, захочуть мати надійніші джерела постачання енергоносіїв. Заяви, які звідти прозвучали, зводяться саме до цього. Закон забороняє приватизацію газопроводу. Але консорціум, який можемо створити для його спільного використання, — це не приватизація. Тому ми повинні точно знати стан нашої системи, підрахувати, скільки треба вкласти, щоб підтримувати її в робочому стані, зважити, що це дасть, якщо Росія, яка має газ, Україна, яка має трубу, і країни Європи, які споживають газ, будуть учасниками консорціуму. При цьому маємо вийти з Росією на діалог, щоб Україна могла розробляти родовища, які є в наших східних сусідів, і поставляти газ для українських потреб.

Чому наступаємо на ті ж граблі?

Газова криза, наголосив В. Литвин, повинна спонукати дуже уважно проаналізувати підходи до визначення зовнішньої політики. Вона має будуватися з урахуванням внутрішніх потреб країни і суспільних настроїв, відповідати інтересам держави й суспільства, а не баченню однієї людини чи кількох людей або груп людей. Тоді більш прогнозованими і результативними будуть для України і питання з площини економічної співпраці. Я виходжу з того, зазначив глава парламенту, що завдання внутрішнього розвитку, внутрішніх потреб повинні визначити нам підходи до зовнішньої політики, тому відстоюю необхідність вироблення Верховною Радою основних засад внутрішньої і зовнішньої політики — якісно нового закону, щоб замінити той, який діє з 1993 року. Це потрібно для того, щоб у нас не було різночитань, а був єдиний підхід у питаннях як внутрішнього життя, так і наших стосунків зі світом.

В. Литвин повідомив, що запропонує створити відповідну робочу групу вчених, підняти напрацювання, які є щодо цього, бо треба, щоб Верховна Рада виконала одну з своїх ключових конституційних функцій і щоб була підстава спитати в кого потрібно, чому державний штурвал крутять в усі сторони, а людям від того стає тільки гірше.

Відповідаючи на запитання, чого можна чекати Україні з обранням нового Президента США, В. Литвин зазначив, що «нам треба не чекати чогось, а необхідно працювати». На його переконання, «у нинішньому світі кожна країна працюватиме, діятиме жорстко та егоїстично, виходячи з власних інтересів». «Україна також повинна робити все, щоб принципи стратегічного партнерства, які ми декларуємо щодо Сполучених Штатів Америки, були реалізовані на практиці», — підкреслив він.

Коментуючи ініціативу деяких політичних сил стосовно відставки уряду, глава парламенту наголосив, що спроба відправити уряд у відставку лише призведе до того, що події в країні розгортатимуться від поганого до гіршого, бо цілком очевидно, що утворити нову коаліцію сьогодні неможливо, тому і сформувати новий уряд нереально. А нинішня фінансово-економічна криза в Україні, на переконання В. Литвина, зумовлена зовнішніми чинниками не більш як на 20 відсотків. Решта —- наші внутрішні проблеми. У зв’язку з цим Голова Верховної Ради заявив: він виходить з того, що до офіційного початку президентської кампанії треба забути про протистояння і зробити все, щоб відвести Україну від небезпечної межі.

Як історик, В. Литвин закликав звернути свій погляд в українську минувшину, щоб винести звідти важливі уроки. Те, що відбувається в Україні тепер, нагадує деякі періоди нашого минулого, зокрема українську революцію 1917—1921 років, період Руїни. Йдеться насамперед про несконсолідованість, соціальний егоїзм старшини, намагання до когось «притулитися», неврахування настроїв людей. Тож День соборності має закликати до порозуміння.

А головним позитивом минулого року глава парламенту назвав те, що народилося майже 400 тисяч дітей. Виходить, молоді сім’ї вірять в Україну значно більше, ніж частина українських політиків. Коли бачиш дітей, розумієш, що нам треба працювати і працювати, сказав В. Литвин.

Житомирська область.