Років п’ять-сім тому багато чернігівців їздили до білоруського Гомеля по сметану, сирки. Усе це потім успішно продавалось у Чернігові. Нині шляхи такого «бізнесування» реверсно змінилися: у прикордонну область приїжджають масово скуповуватися білоруси. Щоправда, це вже не приробітки. Парадокс, але в українському Чернігові усе значно дешевше для мешканців сусідньої країни.

Значну роль у цьому відіграв курс долара. У Гомелі, наприклад, ти отримуєш подібну зарплату, як і колега в місті на Десні. Але, помінявши рублі на долари, а потім долари на гривні, у тебе є можливість купити значно більше товарів.

Костянтин приїхав з дружиною на ринок «Нива» по пральний порошок.

— Який сенс його купувати так далеко? — запитую. — Він же дорожче обійдеться.

— Я витратив на поїздку десь 10 літрів солярки, заплатив на кордоні збір 5 євро, — каже білорус. — У нас за рублі я купив би 2,5 кілограма порошку, а в Чернігові — 4,5. Виграш? Виграш! Але ми і дитячий одяг купили, панчохи, колготи, кілька пляшок горілки, тепер поїдемо шукати кухонний комбайн. У вас усе це дешевше.

У селищі Добрянці є спрощений пункт переходу кордону.

— Гомельчани біля нього ставлять автомашини, — розповідає селищний голова Олександр Алгінін. — А потім пішки йдуть півтора кілометра у центр селища до базару. У четвер та неділю у нас тут вирує справжній ярмарок. Купують здебільшого продукти. Але багато беруть і промислових товарів.

Райцентр Городня ярмаркує щочетверга. Усі торговці не можуть вміститися на ринку, тому міськрада дала можливість продавати товари на кількох центральних вулицях.

— Буває, близько 100 білоруських машин приїжджає, — хвалиться міський голова Андрій Богдан. — Торговельники для них прибувають з усіх усюд. Аж наші скаржаться. Але нам від цього вигідно. За рік заробили 309 тисяч гривень ринкового збору.

Особливо багато білорусів курсує у вихідні до Чернігова. Місцеві ринки пережили ажіотажний попит на різноманітний крам у листопаді—грудні. На оптових складах стояли черги білорусів.

— Бідні люди, такі самі, як і ми, — каже працівниця оптового складу Алла. — Ми з чоловіком 10 років тому на «Запорожці» примудрялися в пластикових каністерках 40 літрів бензину нелегально провезти в Україну. Ще купляли там сир твердий, масло. Так виживали! А тепер білоруси до нас їдуть. І слава Богу, бо що ми без них робили б! Я продаю їм цукерки, вони у нас у півтора разу дешевші, ніж у Гомелі.

— Фактично ми сьогодні виживаємо за рахунок білорусів, — коментує ситуацію голова правління ринку «Нива» (5000 підприємців та реалізаторів! — Авт.) Олег Мороз. — За моїми оцінками, вони становлять 80 відсотків наших покупців. Учора мені розповіли, як білорус купував дві пари взуття. Сказав, що в Білорусі за цю суму він купив би лише одну. Тож тепер чоловік вигідно взувся. До складу оптової компанії «Віска» ходить автобус з Гомеля!

...Однак у післясвяткові дні на «Привокзальному» ринку начебто мало людей. У вихідний гомельський потяг, як повідомила білоруська провідниця, привіз 220 пасажирів. Тобто у шести вагонах приїхало, по суті, утричі менше, ніж у грудневі дні. Це пов’язують з тим, що у сусідній державі більш як на 20 відсотків девальвував білоруський рубль по відношенню до іноземних валют. Ще 1 січня долар коштував 2200 білоруських рублів. А нині — 2650 рублів. Отже, поїздки гомельчан скінчилися? Ми звернулися за відповідними роз’ясненнями до начальника митного посту «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці Олександра Шавлака.

— Чи змінилась кількість осіб, що перетинають кордон через пункт пропуску протягом грудня 2008-го та на початку січня 2009-го?

— За статистичними даними, — повідомив він, — середньодобові цифри були такі: з 1 по 2 грудня 2008 року митний кордон перетнуло 448 осіб, наприкінці місяця — з 28 по 29 грудня показник сягнув максимуму —1702 громадянина, а з 8 по 9 січня цього року митний кордон перетнуло 597 осіб.

— Що найчастіше перевозять громадяни через кордон України з Білоруссю?

— Зазвичай їдуть цілими сім’ями: у багатьох з них є родичі, друзі. З України до Білорусі везуть кондитерські вироби, соки, горілчані вироби, предмети одягу. З Білорусі переміщують товари для власного споживання. Переважно громадяни дотримуються норм, що встановлені українським та білоруським законодавством.

Отже, хоч у Білорусі знецінилась вітчизняна валюта, це загалом лише на дещицю зменшило потоки покупців на чернігівські ринки. Секрет, мабуть, теж прозаїчний: українська валюта ще більше «впала», ніж білоруська. Тож за долар тепер можна купити значно більше гривень. І це дає стимул гомельчанам їхати вигідно скуповуватися на Чернігівщину.

Слід зазначити, що жодного негативу для Придесення в тому немає.

— Навпаки, це рятує нас, — зізналася директор ринку «Чернігівський колосок» Ніна Калініченко. — Купівельні можливості чернігівців у зв’язку з кризою значно зменшилися. І додаткові покупці нас дуже виручають.

Чернігівська область.

Фото автора.