Прийдешній хліборобський рік навряд чи стане таким врожайним, як минулий.

Якщо вірити офіційній статистиці, країна зібрала вагомий врожай зернових — 53,3 мільйона тонн. Узагалі, незважаючи на фінансову кризу, минулорічні аграрні здобутки часто супроводжуються визначенням «рекордний». Рекордний врожай кукурудзи — 11,4 мільйона тонн, якого не пам’ятають навіть старожили, котрі у шістдесяті реалізували плани партії з «кукурудзизації» усієї країни. Рекордний врожай соняшнику — 6,5 мільйона тонн — обіцяє призвести до рекордних обсягів експорту олії.

Нонсенс, але, підсумовуючи хліборобський рік, можна констатувати: з одного боку, за рівнем віддачі ниви ми наблизилися до показників провідних аграрних країн, а з другого — минулого сезону агровиробництво країни опинилося на межі банкрутства. Більшість господарств не отримали очікуваних прибутків, а то й закінчили рік зі збитками через надто низькі ціни реалізації вирощеного. Вже з початком збирання врожаю ціни на стратегічні культури швидко поповзли вниз, перетнувши межу збитковості.

Отже, восени мало хто з виробників спромігся вигідно продати збіжжя. Тому господарники не отримали кошти на погашення кредитів, на закупівлю пально-мастильних матеріалів, добрив, виплату заробітної плати, щоб продовжувати комплекс осінньо-польових робіт і закладати фундамент під урожай майбутній. А як з такими «дивідендами» вести розширене агровиробництво? Як наслідок, у цілому посіви озимої пшениці порівняно з минулим сезоном скоротилися.

Ще один нонсенс — якщо порівнювати неврожайний 2007-й з 2008-м — важко однозначно сказати, який з років був для агроформувань прибутковішим. Позаминулого сезону експерти тільки й говорили про можливу світову продовольчу кризу в умовах дефіциту хлібних культур. Хоч і не порадували лани щедрістю, але ціни на збіжжя були прийнятні. Відповідно, господарники мали можливість вкласти чимало коштів під урожай 2008-го. Закупити якісне насіння, добрива, засоби захисту рослин, сільгосптехніку, яка мінімізує втрати за рахунок дотримання оптимальних строків посіву—обробки—збирання. І це теж, окрім сприятливої погоди, стало складовою вагомих минулорічних намолотів. Тепер подібні витрати багатьом не по кишені. Адже зерновий рекорд обернувся для аграріїв новими проблемами. Ринок виявився неготовим до таких обсягів зерна. Та й ситуація на світовому ринку не була вже такою сприятливою. Якби ж то гарний урожай виріс лише в Україні! Але й в багатьох інших державах обійшлося без погодних катаклізмів. У сусідній Росії теж зібрали рекордний за пострадянські роки врожай — понад 108 мільйонів тонн зернових. А об’єднана Європа через перевиробництво власного збіжжя поспішила закрити кордони для українських хлібних культур. Обвал цін на світовому ринку не лише знизив конкурентоспроможність нашого зерна, а й потягнув за собою ціни на внутрішньому ринку.

Тим часом, хліборобський сезон-2009, зважаючи на зростання цін на матеріально-технічні ресурси, може виявитися одним з найдорожчих. Через безгрошів’я аграрії будуть економити на добривах та засобах захисту рослин — а без них доброго врожаю не виростити. Навряд чи варто сподіватися селянам й на допомогу банків. По-перше, аж ніяк не всі господарники розрахувалися за минулорічні кредити. По-друге, банкіри не охоче вкладають гроші в сільгоспвиробництво, а якщо й позичають, то на «драконівських» умовах — іноді під тридцять відсотків річних, що для багатьох агроформувань неприпустимо.