Щойно уряд пані Тимошенко забив у передріздвяні дзвони, попереджаючи і так немайновитих громадян про страшну всесвітню економічну кризу, як українці були шоковані брутальним ставленням вітчизняних банків до себе та своїх накопичень. Доки у Греції палили поліцейські машини та розбивали банківські вітрини, пересічний українець терпляче чекав, коли банки змилостивляться повернути бодай щось із покладеного ним на депозити. Банкіри в теленовинах всіляко заспокоювали наших громадян, що рано чи пізно свої кошти вони таки побачать. А урядовці заходилися рятувати банки за рахунок кредитів Міжнародного валютного фонду, тобто за гроші дітей та онуків нинішніх вкладників. Проте пересічний українець — натура особливо терпляча й завідомо винувата, отож навіть така перспектива, вималювана урядом, який, власне, стократ і посилив кризу, не допустив бодай якихось організованих акцій спротиву. Зрештою, знаючи, що ми — кожен поодинці, банки не особливо й очікували якогось атентату. Більше того, відсутність дамоклового меча над запамороченими банкірськими головами призвела до зневаги навіть до багатомільйонних клієнтів.

У нашому випадку йдеться про відомий в Україні «Приватбанк», з одного боку, та фірму ТОВ «Вайс Груп» — з другого. Ще задовго до того, як ізраїльські танки почали борознити терени сектору Газа, а точніше, на початку 2007 року порядний ізраїльський бізнесмен, керівник згаданої компанії відкрив у ЗАТ «Приватбанк» рахунок. Згодом перерахував у «Приватбанк» 2013371 гривню і 37 копійок, формуючи статутний фонд та активи для бізнесової діяльності в Україні. Нині вкладник каже, що якби знав, у що для нього стане обслуговування «Приватбанку», обійшов би його десятою дорогою.

Одразу наголосимо, що підприємець працює в Україні на законних підставах згідно з Дозволом на працевлаштування №26531, виданим Державним центром зайнятості Мінпраці. Цілком офіційний статус, усі необхідні документи та юридичну адресу має його компанія ТОВ «Вайс Груп». Основним видом її діяльності на даний момент є будівництво житлового комплексу «Новий Копилів» у селі Копилів Макарівського району Київської області. Акурат на виконання програми українського уряду та накреслень Президента про забезпечення кожної української родини, котра цього потребує, житлом.

Тепер залишилося розпоряджатися власними коштами на рахунках «Приватбанку» та зводити в Копилові багатоквартирний будинок з інфраструктурою. На що бізнесмени, незважаючи на економічну кризу, котра замайоріла за океаном, дуже сподівалися. Проте, як з’ясувалося, «Приватбанк» мав інші види на кошти ТОВ «Вайс Груп». П’ятнадцятого жовтня 2008 року до «Приватбанку» цією бізнесовою структурою було подано заяву про зняття грошових коштів з депозитного рахунку та переведення їх на поточний рахунок ТОВ «Вайс Груп». Шістнадцятого жовтня 2008 року банк виконав операцію з перерахування 2186000 гривень плюс 106000 гривень, що становили відсотки по депозитному договору, з депозиту на поточний рахунок. На цьому гроші ТОВ «Вайс Груп» намертво залягли у «Приватбанку», точніше, у Київському ГРУ «Приватбанк». Майже жодної з кількох десятків платіжок, поданих бухгалтерами згаданої бізнесової структури, не було проведено. Минуло католицьке Різдво, єврейське свято Ханука, ортодоксальне Різдво, а бодай копійки кревних грошей іноземний інвестор від банку не дочекався. Як не дочекався пояснень, котрі трималися б купи або принаймні поваги як до клієнта банку. «Приватбанк» затіяв затяжну паперову тяганину, яка в більшості випадків, на мій погляд, суперечить і чинному законодавству, і здоровому глузду. Ізраїльський підприємець вважає, що над ним просто знущаються. Зрозуміло, що у випадку з «Приватбанком» про антисемітизм не йдеться, то в чому тоді річ? Самі бізнесмени причин такої дивної фінансової політики з боку шанованої в Україні фінансової структури пояснити не можуть. Юристи стверджують, що за всю історію існування світової банківської системи їхній конкретний випадок прецедента не має. До керівника групи «Приват» пана Коломойського достукатися практично неможливо, легше взяти автограф у Пола Маккартні або в якоїсь телезірки чи міс України.

Керівник Київського ГРУ В. Заворотній та керівник центрального офісу «Приватбанку» О. Дубілет пишуть стурбованим підприємцям ніжні листи. А їхні клерки ретельно завертають усі подані в банк платіжки, щораз безапеляційно посилаючись на необхідність моніторингу перерахованих коштів, який розтягнувся на місяці.

Доки банкіри успішно користуються чужими мільйонами і тримають хорошу міну, щораз складаючи в кишені банкірської жилетки фігу, підприємці нариваються на все більші неприємності. У нашому випадку банк не пропускає навіть платіжки зі сплати податку на землю до держбюджету. І що більше проходить часу, то зухваліше поводяться банкіри, демонструючи непробивну стійкість, подібну до тієї, яку свого часу швейцарські банки продемонстрували відомству адмірала Канаріса. Але ж у нашому випадку йдеться про людей, які дорожать своєю репутацією, мають шановане ділове реноме і прийшли на український ринок працювати плодовито та прозоро.

Що ж банк? Починаючи з 16 жовтня 2008 року, на кожне платіжне доручення ТОВ «Вайс Груп» Київське ГРУ «Приватбанк» вимагає дати пояснення про операцію та надати підтверджувальні документи. Кожна платіжка повертається з майже незмінним формулюванням: «Повернуто без виконання, бо операція підпадає під фінансовий моніторинг. Були затребувані додаткові документи для виконання платіжного доручення». Це саме стосувалося й випадку зі сплатою податку на землю до державного бюджету України, сплатою за послуги «Київстару». З незрозумілих для підприємців мотивів Київське ГРУ «Приватбанк» вважає й ці операції такими, що підпадають під фінансовий моніторинг. У результаті такого, з дозволу сказати, обслуговування через несплату необхідних фіскальних платежів наросла багатотисячна пеня, проте і цей факт не розчулив банкірів.

Упавши мало не в відчай, компанія приймає рішення закрити поточний рахунок у Київському ГРУ «Приватбанк», а залишок у сумі 2 мільйони 441 тисяча 988 гривень перевести на інший рахунок до іншого банку. Для цього відповідно до Інструкцій Національного банку України «Про порядок відкриття, використання й закриття рахунків у національній та іноземних валютах» було подано заяву на закриття рахунку, квитанцію про сплату грошових коштів за цю процедуру і, звісно, платіжне доручення про перерахування згаданої суми. Цю заявку «Приватбанк» не виконав до сьогодні, а начальник відділення Крючек зробила вже звичну відмітку про повернення платіжного доручення без виконання у зв’язку з тим, що й ця операція підлягає фінансовому моніторингу. Глава правління пан Дубілет додав таке: «Повідомляємо, що виконати платіжне доручення банк не мав можливості, тому що залишок коштів на поточному рахунку не дорівнював сумі коштів, зазначених у платіжному дорученні». Та те, що цю інформацію у день подання платіжки мав надати підприємцям не те що його київський колега пан Заворотній, а будь-який оператор, голова правління не сказав. Знову згаяно час. Схоже, у згаданій філії нині, користуючись роздмуханою у ЗМІ кризою, діють за принципом «з клієнта — по нитці, банкіру — «Бріоні». Підприємці зробили ще декілька спроб поскаржитися пану Коломойському, але дістатися верхів системи «Приват» так і не змогли.

Та що казати, якщо банк у схожий спосіб обійшовся навіть із виконавчою службою Шевченківського району, котра за рішенням Солом’янського районного суду міста Києва намагалася стягнути з ТОВ «Вайс Груп» кошти на користь одного з акціонерів, які компанія, до речі, мала намір сплатити добровільно. Навіть на платіжну вимогу на користь стягувача ВДВС Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві підприємці отримали стандартну відписку про неможливість виконати операцію. Десятки скарг, які обведений банком довкола пальця забудовник адресував до голови правління «Приватбанку», до керівництва НБУ України, до Державного комітету фінансового моніторингу, до Департаменту Асоціації українських банків з питань нагляду та регулювання банківської діяльності, не дали відповіді, на яких підставах, згідно з якими документами «Приватбанк» утримує чужі кошти в розмірі 2 мільйони 441 тисяча 988 гривень. Самому ж банку ТОВ «Вайс Груп» надано 71 документ з наміром провести 10 фінансових операцій. Банк нехтує й вимоги Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», на який буцімто щоразу посилаються його клерки. Бо закон передбачає, що банк повинен протягом трьох робочих днів надати інформацію про фінансову операцію, яка підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, до уповноваженого органу (Державного комітету фінансового моніторингу України). При цьому частина 4 статті 8 цього закону забороняє працівникам суб’єктів первинного фінансового моніторингу повідомляти про це осіб, які здійснюють фінансову операцію, тобто ТОВ «Вайс Груп». Це схоже на випадок, переконані юристи ТОВ «Вайс Груп», коли будь-яка фінансова структура може перебирати на себе роль законодавця, судді.

У нещодавньому інтерв’ю газеті «Бульвар» Гордона» (№1 (193), січень 2009 р.) добрий знайомий пана Коломойського, відомий український бізнесмен Вадим Рабинович, котрий, схоже, знає, звідки ноги ростуть в української версії світової кризи, заявив: «Банки заробляють гроші, заморозивши вклади своїх клієнтів. Люди добрі, яка ж це криза? Це крадіжка!.. Банки України за 11 місяців заробили 10 з лишнім мільярдів гривень, а прості громадяни свої гроші втратили. Україна отримала 15 мільярдів допомоги, її золотовалютний запас у 2008 році зменшився наполовину — це ще 15 мільярдів. Куди їх поділи, розкажіть мені? Де 30 мільярдів, яких вистачить будь-якій країні, щоб рік існувати і з ранку до вечора їсти баранчика на рожні?» — запитує український олігарх. З ним неможливо не погодитися, лише слід уточнити, що роль жертовних баранчиків на рожні банкіри відписали своїм вкладникам.

Нині іноземний інвестор, якого, за словами того-таки пана Рабиновича, як і більшість українських вкладників, банкіри нагло зґвалтували просто на площі, уже не знає, до кого апелювати. Урядовці носяться з банками, як з писаною торбою, рятуючи жирних котів від обкрадених вкладників. НБУ, котрий фактично знищив одне з найбільших надбань останніх років — національну валюту, й далі дрімає на асигнаціях, а гарант тримає затяжну паузу, як забудькуватий диригент. Ці двері теж зачинені, бо перші люди системи «Приват» ходять у його секретаріат, як додому.

На мою думку, ошуканим забудовникам залишається хіба що вірити, що рано чи пізно час розплати настане, проте кардинально наблизити його можуть лише згуртовані вкладники банків. А поки що тим, хто збирається відносити свої гроші в банк, вони радять десять разів подумати, а чи варто. Наведена фінансова історія свідчить не на користь щонайменше одного з них.