Рак молочної залози є одним із найпоширеніших онкологічних захворювань. Як стверджують спеціалісти, реальні шанси почути цей страшний діагноз має кожна сьома жінка в Україні. До того ж Україна, зважаючи на наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, інші техногенні чинники та пов’язані з ними екологічні наслідки, мала б однією з перших сформувати якісну систему захисту від цього захворювання.
З огляду на це, як повідомила
«Голосу України» прес-служба Народної партії, народний депутат від фракції «Блок Литвина» Олег Зарубінський підготував проект закону «Про профілактику, діагностику та лікування передраку та раку молочної залози», який у першому читанні підтримали 256 парламентаріїв.Автор документа пропонує визначити принципи організації боротьби з передраком та раком молочної залози, повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, правові основи міжнародного співробітництва у цій сфері.
Коментуючи необхідність цього закону, Олег Зарубінський зазначив:
«Серед причин смертності у жінок працездатного віку рак молочної залози посів перше місце сьогодні. Кожні 30 хвилин в Україні діагностують новий випадок раку молочної залози, а щогодини від цієї хвороби помирає одна жінка. В середньому хвора жінка втрачає 17—18 років життя».За його словами, проблема полягає в тому, що остаточний діагноз в багатьох випадках встановлюють на останніх стадіях, коли, на жаль, лікування практично неефективне. За статистикою, у 40 відсотків хворобу діагностують уже в занедбаному стані, коли її лікування неможливе. Народний депутат зауважив, що водночас ті, хто звернувся до лікарів на ранній стадії раку, виживають у 95 відсотках, а на третій стадії — 50, на четвертій — лише 15 відсотках.
Також Олег Зарубінський наголосив:
«Я доповідав цей законопроект на засіданні профільного комітету, і було прийнято узгоджене рішення, щоб створити робочу групу на базі цього комітету і враховувати, крім положень мого законопроекту, пропозиції фахівців». Народний обранець переконаний, що «рак молочної залози — це проблема не політиків, не політики, це проблема життя, психологічного стану якнайменше половини населення України, а це проблема збереження генофонду нашого народу».