Згідно із статтями 99 і 100 Конституції України питаннями валютного регулювання в Україні займається виключно Нацбанк. Ст. 99 Конституції чітко гласить: «Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України». Національний банк України протягом останніх місяців діє з точністю до навпаки. Він свідомо понижує гривню та дестабілізує ситуацію на валютному ринку.

Щодо ситуації на валютному ринку та дій Нацбанку

У грудні минулого року за ініціативи глави уряду та парламентської фракції Блоку Юлії Тимошенко було створено парламентську тимчасову слідчу комісію, яка документально довела численні корупційні зловживання керівництва Нацбанку в особі його голови Володимира Стельмаха. Так, комерційний банк «Надра», придбаний олігархом-регіоналом Дмитром Фірташем лише за 60 мільйонів доларів, отримав рефінансування (допомогу) від НБУ в 7 мільярдів гривень — такої суми не було надано жодному іншому українському банку!

Також мільярди гривень, які Нацбанк виділяв зі своїх резервів на рефінансування окремих комерційних банків, за мовчазної згоди НБУ не використовували за прямим призначенням, а витрачали на купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку з метою спекуляцій, що провокує ще більший попит на долари і євро, а отже, зростання їхнього курсу.

26 грудня Верховна Рада України прийняла постанову, в якій висловила недовіру голові та правлінню Національного банку України. Цією ж постановою парламент звернувся до Президента України Віктора Ющенка з вимогою невідкладно внести подання на звільнення голови Національного банку України Володимира Стельмаха. (Голову НБУ звільняє Верховна Рада, але лише за поданням Президента — так вимагає Конституція).

Президент проігнорував вимогу парламенту. І це за того, що навіть високопосадовці секретаріату Президента заявляли про підозри щодо корупції в діях правління НБУ: «Критерії розподілу цих величезних ресурсів (валюти із золотовалютних резервів НБУ. — Авт.) незрозумілі не тільки суспільству, а й самим суб’єктам ринку. Це викликає справедливі підозри в наявності корупційної складової в діях НБУ» (перший заступник голови секретаріату Президента України Олександр Шлапак, брифінг, 30.10.2008). Більше того, навіть сам Президент України В. Ющенко ще 2 грудня 2008 року пригрозив «жорсткими кадровими рішеннями» щодо керівництва НБУ.

15 січня Верховна Рада ухвалила ще одну постанову, в якій знову вимагає від Президента Ющенка внести подання на звільнення Стельмаха з посади голови Нацбанку і призначення нової кандидатури на цю посаду.

Зрозуміло, що, послідовно відмовляючись звільнити Стельмаха, Ющенко бере на себе відповідальність за його маніпуляції з гривнею. Саме з ініціативи Віктора Ющенка і відбулося призначення пана Стельмаха. Вони є давніми соратниками ще з тих часів, коли Президент сам очолював Нацбанк. Cтельмах був його заступником. У 1998—1999 роках, коли вони обоє керували Нацбанком, гривня знецінилась майже втричі! Віктор Ющенко та голова НБУ Володимир Стельмах — це єдина команда, яка контролює НБУ ось уже 15 років.

Прикриває Стельмаха і частина Партії регіонів. Десятки депутатів-регіоналів 15 січня не голосували за його відставку, зокрема й депутат Юрій Бойко, який тісно пов’язаний з Фірташем! Це зайвий раз доводить справедливість звинувачень у причетності керівництва регіоналів до маніпуляцій Нацбанку з валютним курсом та золотовалютними резервами.

Ще кілька місяців такої «ефективної» і «прозорої» валютної політики — і в країни не буде достатньо валюти, аби оплатити критичний імпорт — передусім енергоносіїв. Безвідповідальна політика Нацбанку робить більш дорогим і обтяжливим зовнішній борг держави, а також зовнішні борги українських підприємств і українських банків. Той же НАК «Нафтогаз України» буде змушений купувати долари для оплати газу за більш високим курсом — це вимивання коштів з державного підприємства.

Вакханалія з обмінним курсом, різке зростання готівкового курсу долара б’ють по сімейних бюджетах мільйонів українців, які мають валютні кредити на житло, автомобілі, побутову техніку.

Стрімке зниження курсу гривні, збільшення виплат підприємств по валютних кредитах розкручує інфляцію в Україні. В останні місяці стрімке подорожчання фіксується саме на тих ринках, які залежать від імпорту і від курсу долара. Насамперед йдеться про стратегічно важливий ринок ліків і медичних препаратів. Значна частина провини за те, що хворі нині змушені переплачувати за імпортні інсулін і аспірин, лежить саме на керівництві Нацбанку (а також на плечах Президента, який зупинив дію постанов уряду щодо обмеження торговельних надбавок на ліки).

За все це несе відповідальність керівництво Національного банку.

Позиція уряду, особисто Юлії Тимошенко, всього нашого Блоку полягає в тому, що Національний банк має негайно отримати нового керівника і змінити свій керівний склад. Нова команда в НБУ має навести порядок з обмінним курсом гривні, з відсотками по кредитах підприємствам, які вже зашкалили за 30 відсотків, навести порядок з рефінансуванням банківської системи без корупції і так, щоб гроші потрапляли в реальний сектор економіки, а не на спекулятивні ринки.

Щодо причин ініціювання Партією регіонів відставки уряду Тимошенко

Чергова спроба відправити уряд у відставку — політичне замовлення бізнес-групи Фірташа—Бойка у середовищі Партії регіонів, яка заробляє на тіньових газових схемах з Росією та є одним із винуватців газової кризи. В умовах «газової війни», розв’язаної проти України, Партія регіонів завдає удару в спину уряду, який жорстко відстоює наші національні інтереси.

Питання про відставку уряду на порядок денний Верховної Ради ставить Партія регіонів. Її відразу підтримує депутатська група «Єдиний центр», яка об’єднує найбільш наближених до Ющенка та керівника президентського секретаріату Балоги депутатів Верховної Ради. Як не раз розповідав Тарас Чорновіл, саме власник «Росукренерго» Фірташ забезпечує зв’язок між Партією регіонів та секретаріатом Президента.

Усвідомлюючи, що міжнародна суперечка з газових питань однозначно закінчиться укладенням прямих договорів про постачання газу між «Нафтогазом» та «Газпромом» і що саме Тимошенко є гарантом детінізації газових стосунків та руйнації тіньових схем власника «Росукренерго» пана Фірташа, парламентське лобі цього горе-комерсанта, яке окопалося в Партії регіонів, вирішило усунути від влади уряд Тимошенко. Мета — зберегти надприбутки Фірташа від корупційного посередництва на газовому ринку.

Але фактично відставка уряду як така наразі неможлива. Згідно з Конституцією уряд навіть після голосування за його відставку мусить у статусі виконувачів обов’язків працювати доти, доки не буде сформовано нову коаліцію. Лише нова коаліція має право формувати новий уряд. У теперішній Верховній Раді це неможливо. Отже, Тимошенко надовго залишиться виконувачем обов’язків прем’єра, лише працюватиме в істотно погіршених умовах. Закон у багатьох випадках обмежує повноваження урядовців, які мають статус виконувача обов’язків. Отже, все це погіршить умови боротьби із впливом на Україну світової економічної кризи, найглибшої за останні 80 років. Як наслідок, відставка уряду Юлії Тимошенко в умовах кризи погіршить економічну ситуацію в країні і до крайньої межі дестабілізує політичну.

З точки зору власних політичних інтересів Юлії Тимошенко було б раціонально піти у відставку з посади прем’єра. Саме б так на її місці вчинив будь-який інший вітчизняний політик. Адже в умовах світової фінансово-економічної кризи, яка негативно впливає на Україну, через яку життя людей погіршується, значно вигідніше бути в опозиції і звідти критикувати дії влади. Однак будучи, на відміну від інших, відповідальним державним діячем,

Тимошенко не побоялася і цілком свідомо взяла на себе відповідальність за ситуацію в державі у найскрутніший за останні півтора десятиріччя момент.

Залишившись у кріслі прем’єра, яке з огляду на світову кризу, що наступає на Україну, перетворюється на «електричний стілець», Тимошенко ще раз всім чітко продемонструвала: особистий рейтинг її цікавить найменше. Вона свідомо ризикує своїми політичними перспективами, взявши на себе відповідальність за оборону України від світової економічної кризи.

Тимошенко не тримається і ніколи не трималась за прем’єрську посаду. Вона не раз заявляла, що її уряд готовий піти у відставку, але лише у разі, коли буде сформована нова парламентська коаліція і легітимно обрано новий уряд, який зможе взяти на себе відповідальність за все, що відбувається в країні.

Натомість Партія регіонів відхилила всі пропозиції приєднатися до боротьби із світовою економічною кризою. Тимошенко пропонувала регіоналам і посади в уряді, і створення коаліції всіх парламентських сил для боротьби з кризою. Однак Янукович висунув умову внести зміни до Конституції, які б передбачали його обрання Президентом не шляхом всенародного голосування, а у Верховній Раді, тобто за спиною у народу.

Витоки та наслідки «газової війни»

На початку жовтня 2008 року Юлія Тимошенко і Володимир Путін підписали Меморандум щодо принципів взаємодії двох держав у газовій сфері. Було домовлено, що Україна та Росія укладуть прямі газові угоди, без жодних посередників, а перехід на світові ціни відбуватиметься поетапно, протягом трьох років. На підставі цього міжурядового меморандуму декілька місяців делегації «Нафтогазу» та «Газпрому» вели переговори щодо умов постачання російського газу в Україну в 2009 році та на довготривалу перспективу. Однак напередодні Нового року переговорний процес було зірвано. До зриву газових переговорів та, як наслідок, виникнення конфлікту між двома країнами призвели кілька чинників — і зовнішніх, і внутрішніх.

Однією з головних причин загострення відносин між Україною та Росією стала діяльність компанії «Росукренерго» — посередницької міжнародної структури, яка була монопольним постачальником газу в Україну, починаючи з січня 2006 року. І хоча залучення РУЕ до схеми міждержавних газових поставок було узгоджено на рівні Президента Ющенка, її справжнім «хрещеним батьком» справедливо вважається Віктор Янукович.

По-перше, ще у 2004 році лідер Партії регіонів, будучи главою уряду, поставив свій підпис під документом, необхідним для створення цієї компанії. А Юрій Бойко, нині народний депутат від Партії регіонів, став одним із засновників «Росукренерго».

По-друге, саме представники так званої групи Фірташа—Бойка—Льовочкіна (групи «Росукренерго») нині заправляють у Партії регіонів та вертять її лидером, неначе хвіст собакою. Зокрема, Тарас Чорновіл заявив, що на Віктора Януковича має монопольний вплив «група Фірташа» — «вузьке коло людей, які можуть із ним говорити, яким він вірить і яких слухає».

А 17 січня глава російського уряду Володимир Путін заявив, що на перебіг переговорів Росії та України по газу, серед інших чинників, вплинули газові інтереси української опозиції. Це зайвий раз підтверджує, що саме група Фірташа—Бойка у складі Партії регіонів, яка прагнула зберегти посередницьку структуру «Росукренерго», перешкоджала уряду Тимошенко домовлятися з Росією на вигідних для України умовах, і зірвала підписання угод 31 грудня.

Та, незважаючи на всі труднощі, уряду Тимошенко, завдяки грамотній та продуманій політиці, чи не вперше за 17 років вдалося завчасно підготувати Україну до «газової» атаки на нашу країну.

По-перше, в газосховищах за розпорядженням прем’єра протягом 2008 року було накопичено 17 мільярдів кубічних метрів газу, які дали змогу «Нафтогазу» продовжувати постачати газ українським споживачам та промисловим підприємствам. Хоча Президент Ющенко жорстко критикував Тимошенко за те, що вона накопичувала газ.

По-друге, Україна вперше не має перед Росією боргів за поставлений у минулому році газ. Це за того, що уряд Януковича залишив у спадок понад 8 мільярдів доларів боргу за використаний «Нафтогазом» газ, а у сховищах — газ, який належав «Газпрому» і «Росукренерго», а не Україні.

І наостанок. За результатами проведених 17 січня в Москві переговорів між Ю. Тимошенко і В. Путіним, які тривали понад п’ять годин, представники двох країн 19 січня підпишуть документи про умови постачання російського природного газу до України та його транзит до країн Європи. Під час переговорів двох прем’єрів досягнуто домовленості про те, що Україна і Росія у питаннях постачання газу переходять на європейську формулу ціноутворення.

Європейська ціна на газ прив’язана до світової ціни на нафту із запізненням на декілька кварталів. Оскільки нині ціна на нафту на світових ринках впала в кілька разів, з другого кварталу стрімко знижуватиметься і ціна на газ. А в першому кварталі цього року, коли ціна на газ ще залишається високою, Україні газу купувати не треба.

Середня ціна на газ в 2009 році не перевищить 250 доларів, а в 2010 році може бути ще нижчою.

Олег ЛЯШКО, народний депутат України (Блок Юлії Тимошенко).