Дні «Голосу України» на Волині

Сказати, що товариство з обмеженою відповідальністю «П’ятидні» розташовано лише на території Володимир-Волинського району, означає погрішити проти істини. Років десять тому енергійному, діловому Валерію Діброві стало тісно в його рідних П’ятиднях, і він почав інтенсивно освоювати облогуючі землі не лише у своєму Володимир-Волинському, а й у сусідніх Іваничівському та Локачинському районах.

Талановитий господар краще чотирьох тисяч добрих

Сьогодні ТзОВ «П’ятидні» орендує майже десять тисяч гектарів ріллі на території дванадцяти сільських рад. Воно співпрацює більш як із чотирма тисячами власників земельних паїв.

Селяни охоче йдуть на співпрацю з Валерієм Дібровою. Знають: товариство завжди чесно розрахується з ними, виплативши за гектар по 4—5 центнерів пшениці. Виграють від цього і сільські ради, оскільки з орендної плати стягується прибутковий податок. Окрім того, «П’ятидні» взяли на себе, як колись колгоспи, частину соціальних функцій у селах, де орендують землю. Торік господарство витратило 150 тисяч гривень на газифікацію міста Устилуг і села Хотячів Володимир-Волинського, 100 тисяч — на ремонт дороги в селі Колона Іваничівського районів, утримує на своєму балансі водогони.

Співпраця «П’ятиднів» з орендарями виявилася такою привабливою, що нещодавно в селі Окорськ Локачинського району, а це за шістдесят кілометрів від центральної садиби, господарство утворило відділок. За прикладом сусідів чотириста власників земельних паїв Затурцівської сільської ради готові мати із «П’ятиднями» орендні стосунки. Якщо це станеться, площа господарства зросте ще майже на дві тисячі гектарів.

Яка ж може бути їх віддача в перспективі? Це можливо передбачити, ознайомившись із результати господарювання товариства за 2008 рік. Кожен із 3500 гектарів видав по 52 центнери добірної пшениці. Валовий збір становив 20 тисяч тонн, переважно третього і четвертого класів. У сховища засипано також 1,5 тисячі тонн ячменю, 2,5 тисячі — вівса. Зернових разом із кукурудзою намолочено 35 тисяч тонн. Це за того, що через липневі зливи, як вважає Валерій Діброва, на кожному гектарі втрачено щонайменше по півтонни зерна.

Загалом вироблено сільгосппродукції на 70 мільйонів гривень. Щоб вивезти весь вирощений врожай, а це понад 80 тисяч тонн, знадобилося б майже 30 залізничних ешелонів.

Один п’ятьох б’є

Минулого року ТзОВ «П’ятидні» придбало більш як на 12 мільйонів гривень найкращої у світі техніки. Зокрема, три трактори «Джон-Дір» потужністю 370 кінських сил, самохідний із шириною захвату обприскувач вартістю 200 тисяч євро, сівалки і ґрунтообробні агрегати шведської фірми «Ведерстад». Останні дають можливість за один прохід без оранки, без культивації підготувати ґрунт і засіяти до 120 гектарів за добу. Трьох таких агрегатів і п’яти потужних тракторів вистачає, щоб обробити всі землі товариства. Решті тракторів і машин відведено обслуговуючі функції.

Використання потужної техніки дало можливість підняти продуктивність праці: 2008 року на кожного члена трудового колективу вироблено продукції на 156 тисяч гривень, або в п’ять разів більше, ніж у середньому по області.

Вражає складське господарство. Торік споруджено ще три сховища — на три тисячі тонн зерна кожне. Загалом «П’ятидні» можуть зберігати його 30 тисяч тонн. Усі склади стандартизовано й сертифіковано. Підприємство працює без послуг елеваторів, комбінатів хлібопродуктів, не платить їм за зберігання зерна.

Вчасно переробляти врожай допоможе і зведений минулоріч в селі Колона зерносушильний комплекс вартістю 2,5 мільйона гривень. Встановлена на ньому сушарка «СУКУП» (США) дає змогу за добу доводити до необхідних кондицій до 700 тонн пшениці. Власний хлібозавод у Любомлі щодоби випікає 5—7 тонн хлібобулочних виробів.

Цукрові буряки чи тростина? Тростина

Результати господарювання ТзОВ «П’ятидні» могли б бути ще кращі, якби в державі панував порядок.

— Володимир-Волинський цукровий завод розташований буквально посеред наших земель, а тим часом 40 тисяч тонн буряків товариству доводилося возити аж до Луцька на Гнідавський завод. Середня відстань перевезень — 90 кілометрів. Могло ж бути разів у чотири коротше,

— обурюється Валерій Діброва. — Цікаво б дізнатися ім’я «розумника», який дав дозвіл на завезення на Володимир-Волинський завод цукру-сирцю в розпал сезону переробки буряків, знехтувавши інтересами господарств. А як назвати рішення попереднього уряду про обмеження квот на експорт зерна? Сім мільйонів тонн урожаю 2007 року лягло важким тягарем на вирощені минулоріч 50 мільйонів. Навіть якби на український хліб знайшовся покупець, технологічно його вивезти неможливо. Немає відповідних потужностей у портах, залізниці не вистачить вагонів. Як результат, втрачено такого потужного імпортера зерна, як Єгипет, який з його 77-мільйонним населенням лише на 50 відсотків забезпечує себе власним хлібом. Тепер Єгипет імпортує зерно із США. Або ж увесь час чуємо від теперішнього Кабміну: ой-йо-йой впали ціни на метал. А хто з урядовців вдарив на сполох, коли ми за копійки продавали зерно, а ціни на пальне і міндобрива зашкалювали?

Кожне рішення — дієве

Місцеві, досяжні волинській територіальній громаді проблеми депутат обласної ради Валерій Діброва намагається розв’язувати разом із колегами-аграріями. Обговорення мало якого питання обходиться без його доповнень, зауважень, змін. Жодного разу він не брав слова, щоб просто «засвітитися». Завжди логічний, лаконічний у висловленнях, чесний у своїх судження і вчинках Валерій Григорович має авторитет у колег. Не так давно Волинське телебачення транслювало його звіт як голови постійної депутатської комісії з питань сільського господарства, продовольства та землеустрою.

— ІЗ розглянутих нашою комісією 144 питань лише одне — про розширення меж селища Рокиня — в сесійному режимі було передано на доопрацювання. Усі решта прийнято з урахуванням наших рекомендаційних рішень,

— розповідає Валерій Діброва. — Приємно, що нам удалося прийняти програму кредитування сільгоспвиробників для переоснащення машинно-тракторного парку. Завдяки їй частина відсотків за кредит погашалася з обласного бюджету. У такий спосіб нову техніку, в тому числі й імпортну, придбало сорок господарств. Її закупки стали найбільшими за останні роки.

***

Ось такий він господар, турботливий, надійний. Недаремно його обирали і народним депутатом. От якби ще й держава потурбувалась про підтримку таких майстрів-хліборобів, як Валерій Діброва.

Володимир КОРОЛЮК, Микола ЯКИМЕНКО.

П’ятидні

Володимир-Волинського району

Волинської області.

На знімку: директор ТзОВ «П’ятидні», депутат Волинської обласної ради, заслужений працівник сільського господарства України Валерій Діброва.

Фото Миколи ЯКИМЕНКА.