Про що прем’єри домовилися в Москві?
Очікувалося, що вчора в Москві в україно-російському газовому конфлікті буде поставлено крапку. Документи, які сторони готували в ці дні і зміст яких став таємницею за сімома печатками, на транзит газу в Європу і на постачання блакитного палива в Україну, планувалося підписати в присутності прем’єр-міністрів України і Росії Юлії Тимошенко й Володимира Путіна. Домовленості про це було досягнуто в ході переговорів глав урядів двох країн у російській столиці в ніч із суботи на неділю.
Після п’яти годин розмови довгоочікуваний нічний вихід Тимошенко і Путіна до преси приніс такі новини, які експерти і журналісти намагалися розшифрувати всю неділю й понеділок. Чесно кажучи, дійшли невтішних висновків про те, що, найпевніше, поставити крапку в газовому протистоянні не зовсім удається.
Дуже хотілося б констатувати, що угоди, досягнуті в ніч на 18 січня, поклали кінець конфлікту, але щось стримує від цього. Передусім це
«щось» — невигідність для України того, про що повідомив журналістам російський прем’єр Володимир Путін. Чи варто було морозити Україну і Європу три тижні, щоб у підсумку вийти на суму в ті само 250 або, що ще гірше, 360 доларів за тисячу кубів газу для України (яку ніхто не озвучував, але всі підрахували) і при цьому не піднімати ставку на транзит для Росії?..Коли готувався цей матеріал, Юлія Тимошенко щойно вилетіла вчергове до Москви, однак, аналізуючи фігури вищого газового пілотажу, продемонстровані сторонами в суботу—неділю, напрошувався висновок, що Росія й Україна домовилися тільки про те, щоб... домовлятися.
Про цю фігуру пілотажу вже ходять анекдоти, наприклад, такий:
«Газпром» пропонує Україні купувати газ по 4 тисячі 500 доларів за тисячу кубів, НАК називає оптимальну ціну — 50 доларів. Переговори тривають...».Зліт
Ще в літаку, вирушаючи в суботу до Москви, Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила журналістам, що для неї пріоритет номер один — це поновлення транзиту газу в Європу. Те ж саме повідомив пресі і президент Росії Дмитро Медведєв, мовляв, порадувала його Юлія Володимирівна таким підходом.
Саме проблемам європейських споживачів і було присвячено міжнародну конференцію в Москві, що раніше називалася не інакше як саміт. Однак ранг представників Європи, які приїхали в Білокам’яну, не дозволив зберегти цю назву. Таким чином, великі московські переговори України і Росії почалися вдень у суботу і завершилися тільки далеко за північ. Раніше, того самого дня вранці, Путін повернувся з поїздки до Німеччини, де проводив переговори з федеральним канцлером Ангелою Меркель.
Тим часом у Москві його більш як півтори години чекала прем’єр України, котра сподівалася переговорити зі своїм візаві до міжнародної конференції. Але тільки близько 15.00 Путін і Тимошенко зустрілися в Будинку уряду РФ й одразу вирушили в Кремль, де починалася міжнародна конференція з проблеми забезпечення транзиту газу через Україну в Європу.
У кулуарах конференції кілька повідомлень зробив речник
«Газпрому» Сергій Купріянов. Мовляв, «Газпром» і «Нафтогаз» підпишуть щось уже в суботу. Але, зрештою, треба ж було чимось «годувати» пресу, для якої всі газові переговори в Москві пройшли під грифом «цілком таємно».Кобра на віражі
Росія продовжить здійснювати транзит свого газу в Європу через Україну. Про це за підсумками газової конференції в Москві оголосив президент Дмитро Медведєв. Він запевнив, що Москва не підпише енергетичну хартію. Ще одним підсумком
«газового саміту» стало те, що ще дві компанії висловили готовність вступити у створюваний консорціум. Ця структура, на думку росіян, допоможе уникнути зриву поставок палива в майбутньому. Також Києву запропонували створити механізм державних гарантій того, що російський газ не буде несанкціоновано відбиратися з труби. Для цього Україна має покласти в якийсь там іноземний банк мільярд, і якщо відбір буде зафіксовано, то відповідно Росія забере гроші з цього акредитива. Нам також було запропоновано кредит для розрахунку за всіма програмами.Лідер Росії висловив упевненість у тому, що Росія може торгувати з Україною газом без посередників,
«особливо без посередників, які викликають великі сумніви в української громадськості, та й не тільки української».При цьому Дмитро Медведєв запевнив журналістів, що на участі в процесі
«Росукренерго» досить жорстко наполягала українська сторона. «Яка буде її позиція в цій ситуації, я не знаю, — злукавив російський лідер, незважаючи на те, що Київ неодноразово підкреслював бажання відмовитися від послуг посередників, і це було зафіксовано в меморандумі, підписаному в жовтні прем’єрами. Утім, Медведєв пояснив: «Проблема полягає в тому, що деякі учасники переговорів відстоювали необхідність збереження посередників і посилалися на інструкції, отримані нагорі. А інша частина перемовників казали, що ці посередники — абсолютне зло, яке підлягає безумовному і негайному винищуванню. Наша позиція проста: нам посередники не потрібні».Характерним штрихом прес-конференції Медведєва стала відсутність на ній представників української преси, що було продемонстровано і подано як якийсь дуже забавний факт.
Що ж стосується ціни на газ для України, то Дмитро Медведєв запевнив: чекати на поступки не варто. І не вгадав.
Розворот на 360
°, або Чакра ПутінаУ 2009 році Україна буде закуповувати російське паливо з 20-відсотковою знижкою, сказав Володимир Путін журналістам, які ночували під дверима, де проходили переговори прем’єрів. І жодного слова ні про консорціуми, ні про акредитиви, ні про кредити. Але головне, що таке
«європейська ціна», від якої треба відмінусувати 20 відсотків, ніхто не пояснив. Кожен, поки не підписано контракти, вільний вирахувати її на свій розсуд. До слова, як заявляють українські чиновники, європейці відмовилися сказати Україні, скільки вони платять Росії за газ, пославшись на комерційну таємницю. Тому хтось вважає «європейською» ціну в 470 дол., хтось — у 450. Хтось віднімає від цих цифр суму транзиту й одержує 250...Загалом заяви, що надійшли після багатогодинної розмови Володимира Путіна та Юлії Тимошенко, залишили більше запитань, аніж відповідей.
«
Газпром» веде переговори агресивно, важко йде на компроміси, але можна намагатися з ним домовитися, заявляє глава «Нафтогазу України» Олег Дубина. Він розповів про подробиці російсько-українських газових переговорів у неділю.Розворот на
«Кобрі»Олег Дубина зазначив, що тільки із серпня по грудень 2008 року в нього було 29 відряджень до Москви. Відповідаючи на запитання про роль прем’єра РФ Володимира Путіна, якого кулуарно заведено вважати неформальним главою
«Газпрому», Дубина сказав, що не відчув цього.Крім того, глава НАК не згодний з думкою про те, що у російської сторони споконвічно був план не підписувати жодних документів з Україною, щоб поставити
«на коліна» українську економіку.«
Мені погодитися з цим — означає визнати, що всі поїздки були марні й тебе, як хлопчика, водили по базару», — сказав глава «Нафтогазу».Він також підтвердив, що на переговорах мав усі необхідні повноваження для підписання нових угод про поставки газу.
Характеризуючи газовий конфлікт, Дубина зазначив, що він не хотів би вживати слово
«війна» стосовно нього.«
Два дні тому у мене запитали, хто винен, що контракти не підписані, напевно, на подив багатьох, я сказав, що винен я, не довів справу до кінця. Але це не є газова війна, це газовий конфлікт... Він полягав ось у чому: пропозиції з російської сторони для НАК «Нафтогаз», що я представляв, вони були для мене неприйнятні», — підкреслив Дубина.Водночас він додав, що не знайдено було компромісу стосовно ціни.
Переворот на
«дзвоні»На момент, коли верстався номер, було відоме лише те, що Юлія Тимошенко уже вилетіла в Москву. Все інше, що мало відношення до чергових переговорів, коментувати відмовлялися й у прес-службі Кабінету Міністрів, і в Мінпаливенерго, і в
«Нафтогазі».Але і без усіляких коментарів було зрозуміло таке.
Перше — це безумовне підвищення ціни на газ для українських споживачів. Друге: ціна на транзит для Росії збережеться такою само, як і в 2008 році, що в кілька разів нижче, ніж у Європі. Третє: навіть 270 дол. за тисячу кубометрів газу на кордоні з Росією для вітчизняної промисловості — ціна майже смертельна. Четверте: довгострокових контрактів з Росією підписано не буде — приймуть документи терміном від одного місяця до одного року. П’яте: навіть у разі якнайшвидшого відновлення поставок газу через Україну у ЄС, знадобиться кілька днів для того, щоб газ дійшов до споживачів.
І, нарешті, останнє і головне: настав час назавжди забути про дешевий газ від братерської країни. Настав час рахувати кожну копійку, заощаджувати і шукати нові джерела енергопостачання.
На жаль, м’якої посадки не буде, й український споживач заплатить за газовий конфлікт сповна.
