А блакитний вогник у селах все ж таки запалюють!

Саме на різдвяні свята запалав голубий вогник у селах Мелешки, Мазури та Малнівська Воля, що у Мостиському районі на Львівщині. Газовий факел було урочисто запалено вже у 83 населених пунктах, куди проведено газопровід за рахунок «Львівгазу». Щоправда, долучився до цієї поважної справи і районний бюджет. І, як обіцяють селянам, у 2009 році пуск газу відбудеться ще й у Волосткові, Стоянцях, Хатках Балицьких, Черневому, Качмарах, Мартинах. Адже район посідає не лише провідне місце в області з газифікації населених пунктів, а й самодостатній у газовому сенсі. Видобуваючи паливо в Хідновицькому газопромислі й забезпечуючи ним своїх, краяни постачають його і сусідам — у Самбір та Старий Самбір...

Один мільярд кубометрів газу видобуває Львівщина на рік. А населення, в свою чергу, споживає 1,2 млрд. «Якщо активно вести енергозбережну програму, тобто замінити вікна, перейти на альтернативні види опалення та дещо збільшити видобуток, то ми можемо без складнощів забезпечити населення області власним газом», — каже голова Львівської обласної державної адміністрації Микола Кміть. І треба віддати належне — область першою розпочала здійснення програми з часткового відшкодування населенню витрат на заміну вікон. Нещодавно чотири заводи переведено на альтернативні види опалення, і цю діяльність буде продовжено.

А наразі промислові підприємства споживають ще 1 мільярд 200 мільйонів кубометрів газу, тож без російського палива не обійтися. Однак навантаження було б значно менше, якби газ на Львівщині видобували активніше. Адже, за прогнозами спеціалістів, область має основні доведені запаси близько 130 мільярдів кубометрів. І це без ретельного обстеження Карпат.

— Намагаюся, щоб у мене ні на годину по газу та нафті не затримувалися дозвільні папери, — наголошує Микола Кміть. — Однак у Кабміні лежить близько 180 тисяч заявок на отримання ліцензій (і не лише на видобування газу та нафти, а й на розробку інших родовищ). Видається, нібито турбуємося про своє. Однак чи виправдовує себе така турбота? (Спеціалісти підрахували: якщо не розробляти нові родовища, то щорічне падіння рівня видобування газу на Західній Україні становитиме 6—10 відсотків). Авжеж чіткий державний контроль за покладами, які однозначно мають залишитися у власності держави, має бути, однак без посилення ролі приватного інвестора в розробках малих і середніх газових родовищ ніяк не обійтися. То чи не логічно спростити процедуру видачі ліцензій? Сьогодні щонайменше рік—півтора витратить підприємець, щоб «тяжко здобути» всі дозволи на проведення буріння на тій чи іншій ділянці.

Однак Україні заважає не лише відсутність чітких правил видачі ліцензій, а й брак єдиної бази даних родовищ — практики, звичної для більшості країн. Та й розуміння людям часом бракує. Іноді сільський голова висуває просто нереальні вимоги за свій підпис на паперах. І його часом можна зрозуміти — буває і таке, що приватні особи, заробляючи гроші на природних копалинах, залишають регіону численні екологічні проблеми. Небезпідставно депутати Львівської облради зверталися рік тому до Президента України та Кабміну з проханням навести лад у газодобувній галузі. Варто нагадати, що свого часу і Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявляла, що уряд планує проводити відкриті аукціони ефективних родовищ нафти та газу, однак цього так і не сталося. А в умови аукціону можна було «забити» вимоги дотримання усіх технологічних і екологічних норм, та ще й соціальні зобов’язання із розвитку території, на якій видобувається газ. Щоб не гіпотетично, а на ділі розробка малих родовищ сприяла створенню нових робочих місць, поповнювала бюджети різних рівнів, розвивала соціальну інфраструктуру на периферії. Адже сьогодні недарма селяни побоюються, що газифікація населених пунктів припиниться. Звичайно, хтось переходитиме на електроенергію, однак і про блакитний вогник не варто забувати.

Історична довідка

У Західному регіоні газ видобувають із 1924 року, коли відкрили першу промислову газову свердловину в Дашаві, а 1933-го — Угерське газове родовище. В 1940-му започаткували будівництво газопроводу Дашава—Київ. Війна зупинила цей проект, і завершили його лише після перемоги. На той час із 5,9 мільярда кубометрів газу, який видобували в Радянському Союзі, 2,8 мільярда припадало на Західний регіон України. Саме звідси розпочали інтенсивну газифікацію СРСР.

А нині кращі часи для газової, нафтової та вугільної промисловості Львівщини минули. Адже глобальних родовищ, на невеликих глибинах, які були, скажімо, у XІX — початку XX століття, уже немає. Та часом зірка удачі ще виблискує над регіоном. Рік тому геологи знайшли в одній зі свердловин Сімаковської площі Волосянської ліцензійної ділянки газ на глибині 880 метрів. За твердженням фахівців, щодоби тут можна видобувати по 60—70 тисяч кубічних метрів газу. Нове родовище дасть можливість нарощувати розвідані запаси газу на Львівщині та залучати приватні гроші в геологорозвідувальні роботи.

На знімку: Алла Шегінська першою в селі Мелешки отримала газ і одразу заходилася готувати. Тепер це буде просто.

Фото надано райгазетою «Наш край».