Відгук на статтю «Знання для прагматиків» («Голос України» за 24.10.2008)

Автор статті Іван Ілляш зачепив болючу тему факультативів для старшокласників і додаткових занять для моловших учнів. Далекі від шкільного життя «професори» пропонують усе нові й нові предмети, не дбаючи про дітей, яким їх засвоювати, і про педагогів, яким ці предмети викладати.

Кілька років тому запроваджено «Основи безпеки життєдіяльності школярів». Щоправда, програма ОБЖ була, а підручники були на базарі, а не в шкільних бібліотеках.

Не розумію, навіщо в молодших класах ввели ще один обов’язковий предмет «Логіка». Переглянувши підручники, роблю висновок, що учні мають додатковий урок математики, який поєднує в собі ще й уміння розгадувати кросворди, ребуси і загадки.

Уроки «Християнська етика» учням дуже потрібні — рівень духовності, культурного рівня українців, особливо молоді, упав нижче нуля. Курс «Християнської етики» — це не вивчення релігійних догм, як дехто стверджує. Це та сама толерантність, духовність і мораль. Я не проти того, щоб і курс «Християнської етики» було включено, і вивчення Біблії. Звичайно, це має викладатися в доступній і зрозумілій для дітей формі. Раніше точилися дискусії про те, як сприймуть вивчення Біблії мусульмани та представники інших релігій. Вивчати Біблію — це не означає залучати до християнства. Адже читають, а іноді і вивчають, представники християнської віри «Коран» чи «Тору» і нічого, залишаються християнами.

Але релігіознавчий курс не можна розтягувати на 10 років. Треба вивчати його у 7-му чи 8-му класі. «ОБЖ» чи «Християнську етику» мають викладати спеціалісти.

Підсумовуючи, категорично стверджую, що не потрібні учням ще і додаткові уроки «Толерантність» чи «Школа проти СНІДу», чи якісь інші. Не будемо забувати про те, що учні дуже перевантажені. Програма шкільних предметів надто насичена, орієнтована на самостійне засвоєння знань, а кожен вчитель думає, що його предмет найголовніший і задає стільки завдань, що діти не встигають з ними впоратися.

У деяких школах міста Суми директори пішли ще далі. Вони для учнів запровадили шестиденку. Та старшокласники мають все одно по сім уроків плюс субота шість. Якщо хтось із батьків запротестує — показують на двері. Вчителі від такого продовженого тижня не постраждали — вони, крім неділі, мають ще один вихідний, так званий методичний день. А дітей «розвантажили» так, що вони не встигають відпочити. То чи думають ті розумники про здоров’я дітей?

...Якщо в старших класах учні добровільно-примусово відвідують факультативи, то в молодших це — обов’язкові уроки, які вчитель зобов’язаний проводити. А ще чомусь прижилася практика додаткових добровільно-примусових уроків англійської мови, хореографії та логіки, і за ці уроки мають платити батьки по 35 гривень на місяць. Це в школах, дитячих садках називається додаткові освітні послуги. І має малеча майже щодня по п’ять-шість уроків...

Київ.