При тому, що найбільші українські підземні газові сховища знаходяться в західних регіонах, південь, центр і схід країни також можуть бути забезпечені газом. Українська ГТС може працювати як в автономному, так і в реверсному режимі. Так пояснив ситуацію в інтерв’ю журналістам директор енергетичних програм Центру
«Номос» Михайло Гончар: «Можливо, це один з тих умовно корисних випадків, коли доводиться випробувати українську газотранспортну систему на роботу і в автономному режимі, і в надзвичайному, у тому числі пов’язаному з можливістю перекидання газу в реверсному напрямку. Звичайно, газотранспортна система України у 70—80-ті роки і те, що є зараз, — це різні речі. Нині у нас складніша, розгалуженіша, більш технічно розвинена система транпортування, і, власне, це нас і рятує».Як заявив експерт в інтерв’ю
«Голосу України», російська сторона вочевидь недомовляє і діє за принципом: кажіть правду, кажіть різну правду, кажіть багато правди, але не кажіть усієї правди.— Для того, щоб газотранспортна система відновила свій нормальний режим роботи, що передував відключенню подачі російського газу, необхідно, щоб до неї було подано ті обсяги газу, які йшли до початку конфлікту. Тобто те, що стосується експортних поставок — це більш як 300 млн. кубів. Росіяни навмисне подали такий мінімальний обсяг, при якому неможливо запустити і відновити повноцінні параметри роботи газотранспортної системи. Можна навести таке порівняння: для того, щоб локомотив рушив з місця, необхідно завжди докладати більше зусиль, ніж тоді, коли він уже рушив і поїхав. Тобто первісний поштовх має бути обов’язково на вході більший, а вони спеціально зробили його меншим практично в чотири рази. Звісно, система не могла запуститися і увійти в нормальний режим роботи — тому газ не пішов. Це банальне продовження тих маніпуляцій, які були, і тут постає питання, або це зроблено умисно з метою наступної дискредитації, або на вході в російську трубу
«Газпром» не може подати потрібну кількість газу в принципі, бо не в змозі задовольнити наявний попит».
