На Сумщині завершився Всеукраїнський фестиваль, присвячений 355-річчю перемоги гетьмана Івана Виговського у Конотопській битві. З 27 червня по 5 липня у Конотопі та на його околицях, у селах Шаповалівка і Соснівка, де у герці зійшлися 100-тисячна армія московитів під командуванням Трубецького і козацьке військо, проходили урочисті заходи. Розпочалися вони з молебню у козацькій церкві райцентру, де й досі пам’ятають, як після підписання Виговським у 1658 році Гадяцької угоди про створення конфедерації трьох незалежних держав — Гетьманщини, Литви і Речі Посполитої, на нашу землю напали вороги. Їх просування у глиб країни зупинив п’ятитисячний загін ніжинського полковника Григорія Гуляницького, який 70 днів, поки гетьман збирав військо, тримав оборону Конотопської фортеці. Вирішальна битва відбулася 27—28 червня 1659 року. Виговський, під командуванням якого було 16 тисяч козаків і 40 тисяч татар, хитрістю нав’язав загарбникам місце бою, де у болотах і на луках, які вдалося затопити, зробивши загату на одній із річок, загрузла і загинула елітна царська кіннота. Щонайменше тридцять тисяч московитів, які йшли на нашу землю, як на прогулянку, а біля мурів обложеної конотопської фортеці влаштовували вистави блазнів, «что легко били хохлов», не повернулися додому. Решта війська втекла до Путивля, залишивши у полоні князя Пожарського і ще п’ятдесят бояр. Цар, дізнавшись про нищівну поразку свого війська, одягнувся у все чорне і наказав рити навколо Москви окопи та лаштувати вози для відступу в глиб країни.

Нині на полі бою стоїть величний пам’ятник у вигляді велетенського щита, який пронизують п’ять козацьких шабель, а навпроти — невеличка капличка. Цей комплекс, як і пам’ятник Виговському у Шаповалівці, збудовані за ініціативи президента Віктора Ющенка. Під час мітингу, що відбувся біля пам’ятника, виступаючі провели чимало паралелей між тогочасними і сучасними подіями. Говорили про те, що Москва, злякавшись «євроінтеграції» Виговського (за Гадяцькою угодою Гетьманщина мала б свій уряд, військо, суд, скарбницю, монету, діловодство українською, до того ж скасовувалася унія і з’являлася можливість проводити спільну з поляками і литовцями міжнародну та військову політику), спробувала його підкупити золотом і посадами. Разом з тим сусід намагається розсадити по українських містах своїх воєвод, роздмухує, якщо говорити сучасною мовою, сепаратистські настрої. Проти законно обраного гетьмана, що отримав булаву з рук 16-річного Юрія Хмельницького, піднімає заколот полтавський полковник Мартин Пушкар. Під свої знамена він збирає так званих дейнеків — бездомних і безземельних наймитів і «гультяїв» — робітних людей з промислів, до яких приєднуються запорожці на чолі з Барабашем. Гетьман марно шукає мирного порозуміння з опозицією, і вреші-решт змушений буде проводити своє «АТО» — блокує регіон, бере Полтаву в облогу і розпочинає військові дії. У війні своїх проти своїх загинули 15 тисяч полтавських «сепаратистів», у тому числі і Пушкар та Барабаш.

Коли не вийшло купити Виговського, сусідня держава вдалася до агресії проти українського народу, як і сьогодні. Під час Конотопської кампанії царські посіпаки повністю знищили, спалили містечко Срібне, Борзну, Ніжин, чимало сіл. Там брали заручників, а козацьких жінок і дітей відправляли до Москви. У війні на сході України агресори теж цілеспрямовано знищують будівлі й інфраструктуру, у них у заручниках перебувають сотні мирних громадян, а малюків з дитбудинку вже вивозили до Росії.

Цікава і така деталь. Серед сьогоднішніх наших друзів, країн, що, як і століття тому, підтримують європейський вибір України — Польща та Литва, а кримські татари, які билися під знаменами Виговського, бачать своє майбутнє в одних кордонах з нашим народом.

Під час відкриття фестивалю народний депутат Олег Тягнибок підкреслив: «Москва буде все робити, щоб Україна, українці залишалися колонією і поневоленою нацією. Нинішні події в Криму і на Донбасі є продовженням безупинної боротьби з нашим віковічним ворогом — російським імперіалізмом. Протидія московській агресії, як тоді, так і тепер, є головним викликом для розвитку української нації і держави».

Заступник голови Сумської облдержадміністрації Іван Боршош, зазначаючи, що звитяга Конотопа є глибоко символічною, а вшанування пам’яті героїв-козаків має важливе виховне значення, сказав: «Сьогодні генетична пам’ять цієї перемоги нам потрібна, як ніколи раніше». «Перемогли тоді, переможемо і зараз» — таким був лейтмотив виступів істориків і громадських діячів.

Учасники фестивалю, що з’їхалися на Сумщину з різних куточків країни, провели автомобільний марш до могили-кургану біля села Соснівка, козацький квест, послухали виступи фольклорних гуртів, кобзарів і лірників, побували на екскурсії у Шаповалівському музеї Конотопської битви та сільській бібліотеці, де послухали розповіді про знаменну подію. А члени Київського товариства політв’язнів і репресованих, яке  очолює Григорій Куценко, передали до її фондів підбірку книг на історичну тематику.

Біля пам’ятника гетьманові Івану Виговському виступає кобзар Василь Нечепа.

Фото автора.