Ранкове засідання 13 січня

Перше в новому році сесійне засідання розпочалося з найгарячішого питання — про стан україно-російських взаємин у газовій сфері та ситуацію із забезпеченням України енергоносіями, здійснення транзиту природного газу її територією до європейських споживачів. Зважаючи на важливість проблеми, участь у засіданні взяли члени Кабінету Міністрів на чолі з прем’єром Юлією Тимошенко. З інформацією від уряду виступив міністр палива та енергетики Юрій Продан. Насамперед він, вдавшись до ретроспективного аналізу, нагадав, що на початок 2008 року також не було узгоджено цін на природний газ, існувала заборгованість у розмірі 5 млрд. грн., а водночас у підземних сховищах майже не було запасів українського газу. Поряд з цим НАК «Нафтогаз України» втратив половину внутрішнього газового ринку, який перейшов до посередника. Тож лише у квітні 2008 року вдалося врегулювати деякі з цих проблем, зокрема, підписати угоду про ціну на газ та повернути НАК на внутрішній ринок газу. Восени 2008 року між Україною і Росією було підписано меморандум, який передбачав поступовий, протягом трьох років, перехід на ринкові відносини та усунення посередників. Проте остаточних домовленостей з «Газпромом» з незрозумілих причин так і не було досягнуто, оскільки російська сторона запропонувала невмотивовано завищені ціни на газ та одночасно відмовилася переглядати розмір транзитної ставки. Тож, якби «Нафтогаз» погодився на умови «Газпрому», то лише на транзиті він мав би 500 млн. доларів збитків. Зрозуміло, що Україна не могла підписати такий документ. Після цього «Газпром» припинив постачання газу для українських споживачів, причому, за словами міністра, «зроблено це було, щоб максимально дезорганізувати роботу української газотранспортної системи та позбавити можливості отримувати газ цілі українські регіони». Однак, завдяки оперативній роботі фахівців НАК та наявності у підземних сховищах належних запасів газу, катастрофи вдалося уникнути. Після цього «Газпром», звинувативши Україну у крадіжках, без попередження перекрив постачання газу для європейських споживачів. Незважаючи на це, «Нафтогаз» використав на забезпечення транзиту власних 75 млн. кубометрів технологічного газу.

При цьому Ю. Продан наголосив, що під час консультацій з фахівцями Євросоюзу Україна, незважаючи на потік неправдивої інформації з боку Росії, документально довела, що не вона припинила транзит газу, а навпаки — робила все для його відновлення. Тож, за словами міністра, сьогодні не існує навіть формальних перепон для відновлення транзиту. Водночас він повідомив, що із представниками Єврокомісії досягнуто домовленості, що її фахівці долучатимуться до подальших газових переговорів між Україною та Росією.

Співдоповідач, голова Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко, аналізуючи нинішню ситуацію, зазначив, що на сьогоднішній день можна говорити про те, що транзит найближчим часом буде поновлено, що переговорний процес між Україною і Росією зайшов у глухий кут та що Україна погіршила свої переговорні позиції, погодившись розірвати питання транзиту і питання постачання газу для українських споживачів, та що сьогодні обмежено постачання газу для українських підприємств. У зв’язку з цим, він вважає, що потрібно негайно припинити пошук переможців і винуватців у газовій війні та, об’єднавши усі зусилля, перевести переговори на рівень глав урядів України та Росії. Що стосується позицій, із яких Україна має виходити під час переговорів, то М. Мартиненко зазначив, що коли в нас немає можливості укласти договір на основі меморандуму про поступовий перехід на ринкові ціни, то потрібно перейти до укладення довгострокових контрактів на поставки газу без посередників та з урахуванням європейських форм ціноутворення. Водночас Україна також має перейти до європейських рівнів транзитних ставок та ставок за збереження у підземних газосховищах.

Під час виступів представників фракцій народний депутат Сергій Соболєв (БЮТ) нагадав, що на початку 2008 року Україна мала великі газові борги перед Росією, тоді як станом на початок 2009 року боргів не було взагалі. Так само кардинально іншою є ситуація із закачкою газу до ПГС: станом на 1 січня 2008 року там зберігалося лише близько трьох млрд. кубометрів власне українського газу, а решта — 15 млрд. кубометрів — належала або «Газпрому», або посереднику «Росукренерго», тоді як станом на 1 січня 2009 року — у ПГС було 16,3 млрд. кубометрів українського газу, що сьогодні дає змогу цілковито забезпечувати українську економіку. Окрім того, С. Соболєв зазначив, що уряд через суд нарешті домігся скасування угоди, яка розривала ціну на транзит та ціну на газ, що дозволяє повернутися до міжурядової угоди від 2003 року, яка взаємопов’язує ціну транзиту із ціною газу для України. Також БЮТ вимагає негайно скасувати угоди про передачу газопроводів в управління облгазам, що відразу зніме шантаж з боку одного із власників посередника «Росукренерго» Фірташа, котрий днями заявив, що йому належать 70 відсотків українських облгазів. Виходячи з цього, БЮТ вимагає створення тимчасової слідчої комісії, яка розслідувала б діяльність посередників на українському газовому ринку.

Тарас Стецьків («НУ—НС») зазначив, що Росія цілеспрямовано йшла до відключення газу для України та європейських споживачів. Він нагадав, що до 30 грудня «Газпром» заявляв, що не підпише договір про постачання газу доти, доки Україна не погасить наявної заборгованості. А коли 30 грудня всі борги було погашено, несподівано виникла ціна на газ у 250 доларів за тисячу кубометрів, а далі «Газпром» назвав уже ціну в 450 доларів. І це при тому, що газовий монополіст і надалі прагнув зберегти транзитну ставку на рівні 1,7 долара, хоча в Європі ці ставки становлять близько 7 доларів. Коли ж «Нафтогаз» не погодився з такою позицією, «Газпром» просто перекрив вентиль, паралельно звинувачуючи Україну в крадіжках, хоча насправді в Москві було чудово відомо, що Україна для забезпечення транзиту використала власних 75 млн. кубометрів газу. На думку Т. Стецьківа, цим кроком Росія хотіла зробити з України ворога в очах Європи та отримати підтримку ЄС у побудові обхідних газопроводів — «Південного та Північного потоків». Однак, на думку народного депутата, шантаж «Газпрому» не досяг своєї мети, оскільки, по-перше, в українських ПГС зберігалися значні запаси газу, а по-друге, тому що Україна висловила з газового питання консолідовану позицію.

Сергій Гриневецький (Блок Литвина) наголосив, що всі давно розуміли, що може трапитися така ситуація. Однак система управління державою не дозволяє належним чином реагувати на ці виклики та створює підгрунтя для корупції. Тож поки українська влада не спроможна запропонувати комплексний підхід до вирішення газової проблеми, тривають роботи з будівництва газопроводів, альтернативних українським. Однак, на думку Блоку Литвина, найближчим часом уряд має надати Верховній Раді фундаментальний аналіз ситуації в економіці загалом, а не лише в газовій сфері.

Віктор Янукович (Партія регіонів) висловив сподівання, «що це остання помаранчева зима», але її ще треба пережити. Водночас інформацію міністра палива та енергетики Юрія Продана він оцінив, як «лепет», зазначивши при цьому, що «сьогодні від влади неможливо отримати правду». Також В. Янукович зауважив, що «за часів помаранчевого правління було зруйновано усю договірну базу, яка пов’язувала ціну на транзит із ціною на газ», та що дійшло до того, що «керівники Росії прямо кажуть, що влада в Україні корумпована». «Чому немає відповіді на це звинувачення?» — запитав він. Окрім того, лідер регіоналів зазначив, що коли б у 2008 році комуністи підтримали ініціативу стосовно відставки нинішнього уряду, то новому уряду ще вдалося б підготуватися до нинішньої кризової ситуації. У зв’язку з цим він вважає, що всі, хто не проголосував за відставку уряду, нині поділяють відповідальність за кризу. Завершуючи свій виступ, В. Янукович закликав уже нинішнього четверга розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів і ухвалити рішення про його відставку, а також розпочати процедуру імпічменту Президента.

Петро Симоненко (КПУ) нинішню газову кризу назвав «газовим вертепом, який влаштувала помаранчева влада». На його думку, в умовах економічної кризи можлива ціна на газ у 450 доларів за тисячу кубометрів «увіб’є останній гвіздок в економіку України». Лідер комуністів припустив, що так «хочуть «зачистити Україну від українських підприємств та передати її транснаціональним корпораціям». Саме тому він закликав Верховну Раду розглянути питання про кримінальну відповідальність Президента стосовно спекуляцій на газовому ринку, позбавити його можливості впливати на переговорний процес та взяти відповідальність за це питання на себе.

Підбиваючи підсумки обговорення, Голова Верховної Ради Володимир Литвин зазначив, що в парламенті є консолідована позиція стосовно необхідності вирішення цієї проблеми. Але вже сьогодні можна зробити очевидний висновок: Україна програла хоча б тому, що залишається в наступних газових переговорах наодинці з Росією. Саме тому глава парламенту, зважаючи на те, що Україна має газотранспортну систему, а Росія — газ, закликав шукати спільних взаємовигідних підходів для врегулювання газової проблеми. Після цього, на пропозицію Володимира Литвина, Верховна Рада ухвалила постанову про утворення тимчасової слідчої комісії з питань розслідування функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008—2009 роках. Основне завдання цієї комісії — надання українському суспільству достовірної інформації стосовно функціонування газотранспортної системи та забезпечення газом споживачів, здійснення парламентського контролю за ходом переговорів та стосовно термінового поновлення постачання газу споживачам України і транзиту газу до Європи. Попередній звіт ТСК Верховна Рада планує заслухати 6 лютого 2009 року. Водночас парламентарії не змогли ухвалити звернення Верховної Ради до Федеральних Зборів Російської Федерації, у якому містився заклик до налагодження конструктивних відносин у газовій сфері та до цивілізованих міждержавних відносин взагалі. Окрім того, Верховна Рада ухвалила в цілому закон про внесення змін до статті 384 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно переліку осіб, які мають право на подання касаційної скарги.

На початку ранкового засідання головуючий привітав із днем народження народного депутата Миколу Присяжнюка (на знімку).

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.