Загальні збори Української академії аграрних наук, які відбулися наприкінці року в столиці, проходили у традиційно виважених тонах. На порядку денному значилося завжди актуальне питання — «Сучасні завдання аграрної науки з розвитку генетики, селекції та насінництва».

Пожвавлення у залі спричинило хіба що обговорення ситуації, яка склалася навколо генно-модифікованих рослин. Дехто з науковців зазначав, що теми про небезпечність ГМО підкидають нефахівці. Мовляв, вони й поширюють чутки щодо непередбачуваності вживання трансгенних організмів. Не слід, буцімто, боятися трансгенної сої. Бо ж живемо ми в світі чужорідних ДНК, споживається чужорідна ДНК з їжею, рослинами, нуклеаза гідролізує її, і так вирівнюється в природі. Те саме може бути з генетично модифікованими рослинами. То чого їх боятися? Тим паче, рослини ці ретельно досліджені. Україні, яка виробляє дуже багато рослинної продукції, мовляв, все одно ніде дітися від генно-модифікованих культур. Тому треба Українській академії аграрних наук ставитися до цієї проблеми вже як до реальності.

Потрібно робити моніторинг посівів, розробити вимоги для вирощування ГМ-сортів: ізоляція, складування. Провести дослідження на вміст генних конструкцій хоча б селекційного матеріалу кукурудзи і сої, який є в академії...

Актуальним, наголошувалося під час засідання, є питання введення гену стійкості на нашому матеріалі. Ми, мовляв, ніде не дінемося від ГМ-рослин і УААН повинна стояти на чолі цього процесу і регулювати його...

Але ці «залізні» аргументи розбилися об «народний», який навела директор Асканійської сільськогосподарської дослідної станції УААН Віра Найдьонова. За її словами, якось у цьому господарстві позичили традиційну сою. А борг повернули трансгенною.

— Я знала, — каже вона, — що соя генно-модифікована. Ми пустили її на корм телятам, поросятам, бо у нас була «соєва корова». Випоїли молоком з цієї сої телиць, прийшов їх вік паруватись — вага вже 380—400 кілограмів, місяць відповідає. Парували-парували тричі, нічого не виходить. Почали стимулювання: стимулювали-стимулювали — 20 відсотків запліднили. Хоча техніки штучного запліднення — професіонали своєї справи. Це — за першою лактацією, за другою навіть тих 20 відсотків не змогли спарувати. Почали вивчати ситуацію — чому так сталося? Вчених запросили, у нашому господарстві фахівці підключилися. Кажу, давайте шукати, чим ми їх годували. Виявляється, трансгенною соєю, дотримуючись технології випоювали цих телиць. Вийшли як горошок у них яєчники — не розвинені були абсолютно. Через це я, як керівник дослідної станції, запрошую вас до співпраці...

— Чому, — логічно перепитувала під час засідання Віра Найдьонова, — якщо така гарна трансгенна соя, до мене росіяни їдуть і закликають — вирощуйте для нас сою вашу?! Наші прекрасні сорти — давайте їх популяризувати! Болгари у нас купують — по 2600 гривень за тонну рядову сою. Голландцям постійно реалізуємо. Австрійці, німці просять — дайте сою, але не генно-модифіковану! Колись у нас старий лікар був, казав: годуйте дітей тим, що в радіусі 300 км росте, тоді буде у них стійкий імунітет. А ми сьогодні пропагуємо — не знаємо що. Тому, наші дорогі вчені, я не просто рядовий спеціаліст і кажу, що я проти цього. Любімо свою державу! Бо кланялися зеленому долару, а тепер — трансгенам.

На зборах побувала Галина КВІТКА.