Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради України з питань приватизації

Добродії керівники та члени комісії!

Нас, працівників холдингової компанії «Луганськтепловоз», образило й обурило прийняте вами на засіданні вашої комісії 20 листопада 2008 року рішення «Про повернення в державну власність пакетів акцій підприємств за рішенням судів».

У назві рішення означено «підприємств», але самі рішення стосуються лише нашої компанії.

У частині, що констатує (преамбулі) рішення, ви ремствуєте на те, що низка державних органів і служб не вживають заходів із виконання рішень судів про повернення акцій компанії від російського акціонера. Ви не вважаєте ймовірним, що вони розуміють несправедливість ухвалених судових рішень про невизнання конкурсу, котрий законно відбувся, і законно прийнятих за його результатами рішень. А наш дев’ятитисячний колектив у цьому впевнений і вже не раз звертався до перших осіб держави прийняти мудре державне позитивне рішення про визнання результатів конкурсу законними, якими вони є насправді. Ображає ваше цілковите нехтування бажань нашого колективу.

У п. 1 свого рішення ви визнаєте, що Фонд державного майна «неналежним чином здійснює захист майнових прав держави». А ми впевнені, що навпаки. Саме завдяки ФДІ України наше підприємство збереглося в Україні як цілісний майновий комплекс, наростило кількість робочих місць, уперше за 15 років за посередництва російського акціонера вийшло на тепловозний ринок російських залізниць.

У п. 2 свого рішення ви пропонуєте «терміново вжити вичерпних заходів для примусового виконання судових рішень про повернення» пакета акцій. Ми категорично проти, тому що ви не передбачаєте наслідків таких дій в умовах кризи, що розвивається. Наше підприємство із зазначеним державним пакетом акцій в 90-х роках минулого століття вже було у глибокій кризі, але дієвої допомоги від держави не отримало.

Особливе обурення викликає п. 3 рішення, в якому йдеться про пропозицію ГоловКРУ України «провести перевірку з метою встановлення розміру завданого збитку внаслідок допущених зволікань із поверненням» пакета акцій.

У прямому зв’язку з цим записано і п. 4 про пошуки винних і притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Якби перед проведенням засідання один-два члени комісії приїхали б на 1—2 дні на підприємство для ознайомлення із ситуацією або ж хоча б поцікавилися в органах статистики звітністю підприємства, то, напевно, й рішення комісії не потрібно було б.

Інформуємо керівників і членів комісії, що за 19 місяців (із травня 2007 року) ініціативної та ефективної діяльності російського акціонера в холдинговій компанії «Луганськтепловоз» здійснено таке:

— за значного падіння обсягів виробництва у 2006 році (на 10 відсотків) і першому кварталі 2007 року (на 52 відсотки) загалом річний темп зростання товарної продукції становив у 2007 році 114 відсотків, за 11 місяців 2008 року 212 відсотків;

— здійснено вихід продукції підприємства на тепловозний ринок російських залізниць, створено й освоєно у виробництві новий сертифікований тепловоз.

У результаті в загальному обсязі виготовленої товарної продукції частка замовлень російських залізниць збільшилась із 42 відсотків у 2007 році до 59,5 відсотка за 11 місяців 2008 року;

— зросли суми платежів у бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди в 2007 році в 2,36 разу, за 11 місяців 2008 року в 3,66 разу порівняно з 2006 роком;

— є домовленість російського акціонера з ВАТ «РЖД» про замовлення на 120 секцій наших тепловозів у 2009 році.

Усе це досягнуто в умовах різкого падіння замовлень українських залізниць. У 2008 році з великим запізненням підписано договори на поставку шести електровозів у липні і трьох електропоїздів у жовтні. Це визначає завантаження спеціально створених для цих цілей виробничих потужностей компанії на рівні лише 20 відсотків. Проте в замовників достатніх фінансових коштів для їхньої закупівлі немає. За станом на грудень не визначено також номенклатуру й обсяг замовлень «Укрзалізниці» на продукцію компанії на 2009 рік. Очевидно, що укладення договорів з «Укрзалізницею» в першому півріччі наступного року нереально.

У разі повернення пакета акцій у державну власність однозначно виникнуть реальні загрози для колективу підприємства:

— зникнуть російські замовлення на тепловози, тому що вони локалізуються лише на вітчизняних російських виробників;

— збережеться низький рівень замовлень українських залізниць через їхню недостатню платоспроможність;

— почнеться масове скорочення працівників.

А в результаті — завмирання виробничої діяльності компанії з передбачуваними руйнівними наслідками, тому що держава не зможе забезпечити її замовленнями.

Зрозуміло, що суддям, які приймали незаконні рішення стосовно конкурсу, вникати в наслідки цих загроз було ні до чого.

Подавачі судових позовів, напевно, вже оцінили початок кризової ситуації в економіці й переорієнтування російських залізничників на інших (не українських) виробників вантажних вагонів. Бажаємо їм успіхів, щоб знайти замовлення для своїх уже наявних у них заводів. І в цих умовах їхній інтерес до нашої компанії має істотно знизитися або зовсім вичерпатися.

Але за їхньою спиною стоїть відома нашим працівникам політична сила, що веде наполегливу боротьбу за крісло голови Фонду державного майна України. А ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» вона використовує як розмінну монету у цій грі.

Тому подавачам судових позовів, мабуть, доцільно піти на мирову з Фондом держмайна України й відкликати їх. Державникам із спецкомісії сприяти цьому процесу і скасувати своє рішення від 20 листопада 2008 року. А політиків відомої політичної сили просимо відмовитися від нечесної підкилимної боротьби в цьому процесі й зосередитися на боротьбі з наслідками економічної кризи в країні.

Це й буде найкорисніший для України і для підприємства вихід із тривалої тліючої ситуації.

В. БИКАДОРОВ, голова правління ВАТ «ХК «Луганськтепловоз»;

В. ГЛАДКИЙ, голова профспілкового комітету компанії.