Що не кажіть, а в східній мудрості є щось таке...
Принаймні відомий цілитель (психолог, філософ) Норбеков, котрий прибув до Львова власною персоною, таки зворохобив доволі консервативних галичан. Попри те, що 10-денний тренінг коштував 500 гривень і
«Сам» (на відміну від численних екстрасенсів) не обіцяв миттєвих біоенергетичних чи якихось інших магічних чудес, аудиторія назбиралася чимала та ще й різновікова — від 18 років до «...десяти». Дехто не витримав щоденних чотиригодинних занять у режимі «нон-стоп», та більшість трималася мужньо. Із вправами на гнучкість хребта, суглобів сяк-так давали раду. Та час від часу Норбеков із провокаційно сяючою усмішкою вигукував: «Хто на світі найкращий, найсильніший, найвродливіший, найсексуальніший?» Згідно з правилами тренінгу треба у відповідь бити себе в груди і що є сили кричати «я-а-а!».Учитель так старався! Усіх жінок називав не інакше як прекрасними королевами, запевняв, що від позитивного настрою залежить здоров’я, безліч разів цитував Омара Хайяма. Гм, усе це — таке незвичне для алгоритму існування української душі.
«Хто стражден, той блажен» — ось що найчастіше чуємо від своїх духовних наставників. А тут — зовсім інше: хто радіє, той блажен. І тебе змушують силоміць усміхатися. Більше того, наприкінці кожного заняття передбачено вправи для підйому... сексуальності. Відповідні психоемоційні вібрації, пояснюють нам, допоможуть не лише з проблемами «по-жіночому» і «по-чоловічому». Адже у тлумаченні східної мудрості сексуальність — це «потік життєвих енергій».І все ж не один опускав очі долу під час тренінгу. Дехто віджартовувався, цитував відомий
«перл»: «А в Радянському Союзі сексу нема». Та оскільки чималенькі гроші за курс самовідновлення заплачено, годилось би відпрацювати їх — принаймні для чистоти експерименту.— І навіщо мені та сексуальність? — не без іронії й сором’язливості бурмотіла Ганна(з числа тих, кому за
«дцять»). — І літа вже не ті, і чоловіка давно нема...Вона приїжджала на заняття з села. Жінку турбувало те, що її ноги з роками стали надто важкими, коліна — неслухняними. Отож вправи з кінцівками вона робила дуже ретельно, а от
«делікатний» сегмент тренінгу — лиш для годиться. (Думаю, що не лише вона.) Та на сьомий день занять Ганна радісно озвучила результат:— А сексуальність таки корисна штука в хатньому господарстві! Проходить повз моє обійстя сусід. Зазвичай лиш вітається і йде далі. А тут чомусь зупинився.
«Чого в тебе дрова не порубані?» — питає. Бо син уже другий місяць обіцяє приїхати й порубати, та все йому ніколи, кажу. Слово за слово — сусід зайшов у двір, узяв сокиру та й нарубав дров...Ганна щасливо сміялася. І доперва у жінки
«за ...дцять» грайливо заіскрилися очі. Бачу, що вона (і не лише вона) зовсім не стара літами, радше — думками....Днями приятель, з котрим спілкуємося тільки по телефону, бо мешкає він аж у Старобільську на Луганщині, сказав, що кількахвилинна розмова зі мною замінює йому жменю пігулок пірацетаму. Отакої! Може, й тут спрацювали
«вібрації» від чужинецького мудреця?
