З ініціативи міського голови Ялти Сергія Брайка (на знімку) почато розробку проекту статуту територіальної громади курортної столиці Криму. Цей документ відрізняється від прийнятих раніше статутів тим, що напишуть його для територіальної громади двох міст і семи селищ — усієї Великої Ялти. До його розробки залучається уся територіальна громада. Вперше в країні статут буде прийнято на референдумі.
— Сергію Борисовичу, ви були визнані кращим міським головою за підсумками ХІІ загальнонаціональної програми
«Людина року». Нині енергійно втілюєте власну ініціативу — розробку проекту статуту територіальної громади Ялти. Відповідне розпорядження було підписано ще в жовтні. Як справи сьогодні?— Практично закінчено формування робочої групи комісії з розробки проекту статуту. Зі своїми представниками не визначилися поки що селища Великої Ялти й Алупки. Зараз проходять методичні заняття з тими, кого вже обрано до робочої групи. Тренінги триватимуть до кінця року, потім розпочнеться робота безпосередньо з мешканцями Великої Ялти — прийом пропозицій від громадян.
Для мене, як міського голови, статут громади встановить певні рамки. Але він установить їх і для всіх інших. Адже статут дає не тільки права, а й накладає відповідальність за прийняті рішення.
Що ми маємо сьогодні? З одного боку, я несу повну відповідальність за ситуацію в місті, але одноосібно не приймаю жодного рішення. З другого — ялтинці хочуть активно брати участь у житті міста, але немає законного механізму. Тому діяльність деяких громадських організацій набуває часом агресивних форм. Важливо й те, що статут допоможе вибудувати нові взаємовідносини між Ялтою, Алупкою і всіма селищами. Адже фахівці, котрі займатимуться статутом, вивчать ситуацію відносин між усіма населеними пунктами і містами та дадуть пропозиції з їх урегулювання.
— Ви хочете, щоби статут громади став не номінальним документом (як це вийшло майже в усіх містах країни), а реально і ефективно діючим?
— Безперечно. Скажімо, чимало селищ прийняли статути громади, але всі вони мають суто формальний характер. За останні 15 років прийнято також велику кількість законодавчих актів стосовно місцевого самоврядування, що, однак, не забезпечує правильного тлумачення тієї чи тієї норми закону. Фактично вона може інтерпретуватися так чи інакше. В підсумку вирішує наш суд, і вирішує по-різному, залежно від конкретної ситуації. Є і протиріччя між законами, на яких теж можна
«грати». Але коли ми говоримо, що пішли за принципом права, шляхом правових європейських держав, то і законодавство має бути чітко відпрацьовано.Тим, хто займається нормотворчістю, проблеми на місцях можуть бути недостатньо відомі. А ми ці проблеми добре знаємо, стикаючись з ними в повсякденному житті, й повинні вкласти в статут те, що необхідно конкретно для нашої території.
Хочеться, щоб проект був справді максимально конкретний і реальний, щоб чітко визначав кожну дію — мою, виконкому і міської ради за кожним конкретним напрямом: стосовно комунального господарства, медицини та всіх інших життєво необхідних параметрів.
Наприклад, закон про рекламу, який зобов’язує нас дати місце під бігборд не менш як на п’ять років. Яку рекламу там розміщають — теж ніяких питань. І подивіться, що в нас робиться в місті та країні! Добре, що ми з великими труднощами добиваємося виконання прийнятого на території міста Ялти рішення — в нас з 2003 року немає зовнішньої реклами алкоголю і тютюну. Проте ми маємо певні проблеми з рекламодавцями, оскільки всі зацікавлені в нашому престижному курортному місті. Я вважаю, що в рекреаційному місті реклами бути не повинно, але закон цього не дозволить. А от якщо ми це пропишемо в статуті, то, напевно (кажу напевно, бо ще буде юридична експертиза), зможемо звільнити місто від такої зовнішньої реклами.
Статут може прийматися двома шляхами: на сесії ради, як переважно і зроблено в усіх інших регіонах, або на референдумі. Щоб не витрачати гроші, ми підведемо свою роботу під референдум. Не думаю, що це буде складно, бо коли ми все це підводимо під якісь вибори, а за термінами в нас виходить — президентські, тоді витрати будуть тільки на те, щоб надрукувати ще один бюлетень. Комісії будуть створені, люди прийдуть. При цьому я не ставлю стовідсоткове завдання, щоб статут був прийнятий. Я хочу, щоб народ вдумливо його обговорив, щоб кожен зрозумів, що такий документ потрібний.
— Цією спільною справою ви збираєте і консолідуєте всіх в одну творчу групу однодумців.
— Ми пропонуємо: давайте конструктивно попрацюємо разом, без політичного піару. Це буде документ для мене і всіх наступних міських голів, який регламентуватиме наші відносини на території громади майже усього Південнобережжя. Ми сподіваємося, що в 2010 році цей документ буде прийнято, звісно, після проведення експертизи в Інституті законодавства Верховної Ради України і реєстрації в Міністерстві юстиції.
Ця важлива спільна справа вже зараз помітно і відчутно консолідує громаду. Міський голова не завжди спроможний охопити всі аспекти, а люди в своїх робочих групах опрацюють усі питання, що стосується їхньої життєдіяльності. На їхню думку ми й спиратимемося. Моє завдання — щоб цей процес був якнайширшим, щоб у ньому взяло участь якнайбільше людей.
— Створюючи свій статут, ви, напевно, хочете в такий спосіб розв’язати й проблему адміністративно-територіального устрою?
— Це не мета статуту, але питання адміністративно-територіального устрою — це проблема не тільки нашої території. Устрій, який було встановлено ще за радянських часів рішенням Президії Верховної Ради України, до сьогоднішнього дня залишився незміненим. Тому й вийшла абсолютно розбалансована адміністративна система. Хочеться, щоб у процесі опрацювання статуту було порушено й питання адміністративно-територіального устрою. Сьогодні є кілька моделей, передбачених нашим чинним законодавством. Потрібно вибрати одну з них. Але залишатися в такій ситуації нам не можна, бо це ще й проблема порушення вертикалі влади, порушення комунальної, фінансової, бюджетної структури.
Розмовляв Віктор ХОМЕНКО.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
