Земля повинна належати народу України

Проте чи справді в Україні забезпечення прав людини і громадянина є визначальними принципами державної влади? На жаль, ні. У нас давно усталився принцип іспанського диктатора Франциско Франко «Друзям — усе, ворогам — закон». Влада, покликана стояти на сторожі державних і громадських інтересів, перетворилася на закриту касту чиновників, які захищають власні інтереси.

Наочним прикладом безладу і беззаконня є дерибан землі та знущання із простих громадян, які, повіривши закону про непорушність прав на землю, зіткнулися з хабарництвом, здирством чиновників і непохитною байдужістю правоохоронців.

Закон давно перетворився на декорацію, за якою відбувається тотальний перерозподіл власності. Фабрики і заводи, що будувалися руками наших батьків, вже вкрадено. Залишився найбільш ласий шматок — земля, яку за розчерком пера відчужують із власності держави на користь обраних. Тисячі гектарів перейшли до рук чиновників і олігархів, тоді як прості люди позбавлені можливості отримати ділянку у власність чи в оренду.

Земельний кодекс гарантує кожному громадянину право безоплатно отримати у власність земельну ділянку площею два гектари для ведення особистого селянського господарства, 10 соток для ведення садівництва, від 10 до 25 соток для будівництва і обслуговування житлового будинку, 10 соток для будівництва дачі, сотку для будівництва гаража.

Будь-якому праву однієї людини має відповідати обов’язок іншої — його забезпечити. Якщо ж такий обов’язок відсутній, то право перетворюється на декларацію, закон — на непотріб, а держава — на інструмент пограбування.

Чи забезпечується право громадян на землю відповідним обов’язком та відповідальністю влади? Ні. Реальна ситуація відрізняється від того, що записано в законі. Багато людей не можуть не тільки отримати нову земельну ділянку, а й скористатися своїм правом на приватизацію землі, що вже була раніше надана їм у користування. Тому стандартна відповідь людині, що звернулась по десять соток для городництва одна — вільної землі немає. Як правило, немає для чужих. А для своїх завжди знаходиться. І не по 10, а по 200 соток. Знаходиться для родичів міських і селищних голів, для міліції і прокуратури, районного і обласного керівництва. Щоправда, знаходиться земля і для іногородніх студентів, пенсіонерів та заробітчан. Тож виходить, таки переймаються чиновники проблемами простого люду, небайдужі їм проблеми молоді та літніх людей? Однак відповідь проста і однозначна — ці люди ніколи не отримають ділянку, бо справжні власники — все ті самі чиновники і шахраї.

Так, за плату в розмірі 150—200 гривень зловмисники отримують від студентів, пенсіонерів, інших соціально незахищених верств населення копії паспортів, ідентифікаційних кодів та нотаріально посвідчені довіреності. Згодом від імені цих людей зловмисниками подаються заяви до районних державних адміністрацій або сільських, селищних, міських рад про надання безоплатно у власність земельних ділянок. Напрочуд швидко такі заяви розглядаються, і по них видаються дозволи на підготовку документів, необхідних для оформлення права власності на землю.

У звичайного громадянина отримання всіх висновків і погоджень до проекту землеустрою потребує від одного до трьох років, водночас документи із заяв підставних осіб оформлюють протягом трьох-чотирьох тижнів, що свідчить про корумпованість чиновників та їх особисту зацікавленість у злочинних оборудках із землею.

Землю, безплатно отриману від держави, можна продати, а гроші покласти до власної кишені

В Україні утворилася ціла армія землевласників, які про те, що на їх ім’я оформлювались земельні ділянки, дізнаються лише від правоохоронців у справах про шахрайство. Оформлення землі на «мертві душі» набуло загрозливих масштабів. У селах і містах створено цілі вулиці студентів, в районах на ім’я пенсіонерів віком за 80 років виділено тисячі гектарів для ведення селянських господарств. Така картина — за документами про надання землі у власність. Справжні ж власники, імена яких ретельно приховуються, чекають часу, аби за дорого продати те, що безоплатно дісталося від держави.

Законодавством передбачено переважне право на отримання земельної ділянки такій категорії осіб, як ветерани війни, громадяни, потерпілі від Чорнобильської катастрофи, ветерани праці, молоді сім’ї, ветерани військової служби та органів внутрішніх справ, військовослужбовці, інваліди. Проте часто у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад заяви від таких громадян залишаються без розгляду або взагалі не приймаються із посиланням на відсутність вільних земель. Водночас приймаються десятки і сотні сумнівних рішень про надання земельних ділянок у власність тих громадян, які не мають жодного стосунку до соціально незахищених верств населення або взагалі не проживають у відповідній місцевості. Головний критерій в таких випадках — оплата «потрібного» рішення, службове становище або родинні зв’язки з представниками влади.

Особливих масштабів набули зловживання під час передачі у власність або в оренду земельних ділянок за межами населених пунктів. Вирішення таких питань належить до компетенції місцевих державних адміністрацій, в яких рішення приймаються не колегіально, як у сільських, селищних, міських радах, а одноосібно, на власний розсуд, головами адміністрацій, які видають відповідні розпорядження.

Законом України «Про боротьбу з корупцією» (стаття 5) передбачено, що державний службовець не має права надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень. Водночас залишається незрозумілим, чому заяви людей, які бажають обробляти землю та власною працею забезпечувати добробут родини, залишаються без розгляду, тоді коли ділянки масово переходять у власність людей, які не мають жодного відношення до землеробства.

Відповідь проста — земельну ділянку, отриману від держави безкоштовно, можна продати за ринковою вартістю, а гроші покласти до кишені. І такі методи особистого збагачення широко використовуються державними чиновниками та пов’язаними з ними особами.

Порушення законодавства в галузі земельних відносин стали нормою

Така загрозлива ситуація склалася майже у всіх регіонах України, а особливо в Київській, Одеській, Херсонській областях та Криму. З метою ретельного вивчення цієї проблеми Комітетом Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією здійснюється вибіркова перевірка стану дотримання земельного і природоохоронного законодавства органами державної влади і місцевого самоврядування Одеської області за переліком, до якого включено 12 районних державних адміністрацій та понад 50 сільських, селищних і міських рад.

Результати аналізу переконують, що практично в кожній раді, кожній місцевій державній адміністрації є істотні порушення законодавства в галузі земельних відносин. Окрім того, значна частина виявлених зловживань свідчить про наявність у діях посадових осіб, які допустили порушення, ознак злочинів або корупційних діянь.

Рішення про надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства приймаються в більшості випадків шляхом надання незаконних переваг окремим особам, у тім числі без врахування черговості надходження та реєстрації заяв громадян, що свідчить про порушення спеціальних обмежень, передбачених статтею 5 закону про боротьбу з корупцією.

Безоплатна передача земельних ділянок здійснюється на користь цілих сімей, в той час як іншим громадянам у приватизації земельних ділянок відмовляють або їхні заяви залишаються без розгляду. Так, на підставі розпоряджень Овідіопольської районної державної адміністрації від 17.04.2008 № 457 родині Л. безоплатно передано земельні ділянки загальною площею 5,68 га, родині П. — 3,97 га, розпорядженням від 21.04.2008 № 496 лише родина К. безоплатно отримала у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 7,348 га. Відповідні матеріали направлено для перевірки та вжиття відповідних заходів прокурорського реагування.

Необмежені повноваження голів місцевих державних адміністрацій, право одноосібного, на власний розсуд, розпорядження землею у поєднанні із критично низькою ефективністю роботи правоохоронних органів призвели до тотального злочинного перерозподілу державної власності.

Переконані у власній безкарності, місцеві керівники застосовують на власну користь прогалини у законодавстві й вдаються до відверто кримінальних схем заволодіння землею. Діючи умисно, у власних інтересах, окремі чиновники, замість захисту інтересів громадян, йдуть на самовільне захоплення земельних ділянок.

Так, у селищі міського типу Миколаївка Одеської області вже протягом трьох років сотні пенсіонерів позбавлені права користування своїми ділянками, виділеними із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства. Як повідомили громадяни, належні їм земельні ділянки протиправно, без укладення договорів оренди, використовуються підприємствами «Хлібороб» та «Єлєна», підконтрольними посадовій особі Миколаївської районної державної адміністрації С. Внаслідок таких дій громадяни фактично позбавлені права власності на земельні ділянки, а будь-які спроби припинити незаконні дії наражаються на залякування і погрози.

Закон, як декорація

Дедалі частіше і Президент, і Прем’єр-міністр виголошують палкі промови на тему будівництва соціального житла. Наввипередки обіцяють людям дешеві кредити і державну підтримку, погрожують «забудовникам-спекулянтам» та обіцяють з ними «розібратися». Віктор Ющенко вимагає, а Юлія Тимошенко обіцяє збільшити об’єми соціального будівництва за рахунок мільярдів гривень із державного бюджету, навмисно забуваючи, що цей бюджет наповнюється із нашої з вами кишені. В основі ж грандіозних планів — сповнені суперечностей програми та бюрократичний перерозподіл державних коштів, які, переважно, осядуть в кишенях ідеологів-реформаторів та чиновників-виконавців. Водночас заходи, що потребують безкоштовного, елементарного наведення порядку та подолання корупційних схем, можновладцям видаються нецікавими.

Так, за радянських часів членами житлово-будівельних кооперативів було споруджено та здано в експлуатацію тисячі багатоквартирних будинків, які й до сьогодні залишаються взірцем затишку і комфорту. Чинним Земельним кодексом передбачено право житлово-будівельних кооперативів на отримання безоплатно у власність або в оренду земельної ділянки для житлового будівництва. Однак в реальності таке право використовується не громадянами, що потребують поліпшення житлових умов, а спритними ділками для власної наживи.

Приміром, у селі Холодна Балка Біляївського району Одеської області у власність споживчого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ОЛІМП» незаконно передано земельну ділянку площею 17,6 га на узбережжі Хаджибейського лиману. Ретельний аналіз обставин відчуження земельної ділянки засвідчив, що троє громадян України — Ігнатенко П. О., Ігнатенко О. П. та Шепель П. М., маючи умисел на протиправне заволодіння земельною ділянкою та її подальший перепродаж, створили умови для вчинення злочину шляхом заснування юридичної особи під виглядом житлово-будівельного кооперативу, після чого, вступивши у злочинну змову із посадовими особами Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, організували безоплатну передачу у власність споживчого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ОЛІМП» із земель житлової та громадської забудови Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області земельної ділянки площею 17,6 га ринковою вартістю понад дев’ять мільйонів доларів США.

У вересні цього року повідомлення про злочин направлено Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією до Міністерства внутрішніх справ, у жовтні — до Генеральної прокуратури. Однак, незважаючи на очевидний характер порушення законності, земельну ділянку дотепер не повернуто у власність територіальної громади; винних осіб не покарано.

Особливою схемою дерибану землі є надання із державної власності ділянок так званим садівничим товариствам. Так, на паспорти трьох осіб реєструється громадська організація або обслуговуючий кооператив, що має у своїй назві визначення «садівниче товариство». Після цього розпорядженнями голови районної державної адміністрації оформлюється право довгострокової оренди начебто для «ведення колективного садівництва». Незважаючи на те, що де-юре земля залишається власністю держави, де-факто право на розпорядження нею переходить до фірми-орендаря, точніше, до трьох осіб-засновників. Вони, оформлюючи довідки про членство у кооперативі та користування земельними ділянками, надають громадянам безумовне право приватизації ділянок із земель, що надавалися товариству у тимчасове користування. Так відбувається подрібнення загального масиву орендованої землі на дрібні ділянки по 12 соток та їх передача у власність приватних осіб.

Викладений спосіб приватизації землі суперечить вимогам чинного законодавства, в тому числі положенням статей 22, 35 Земельного кодексу. Втім, законодавча заборона не зупиняє чиновників та шахраїв, що прагнуть за будь-яку ціну урвати ласий шматок державного майна.

Схема тіньової приватизації за посередництва садівничих товариств поширилася на території всієї країни, зокрема, і в Одеській області. Так, за наявними відомостями, протягом останнього року лише в Овідіопольському районі Одеської області розпорядженнями голови районної державної адміністрації було надало 7,24 га земель сільськогосподарського призначення для ведення садівництва, з них 5,04 га — садівничому товариству «Поляна», 2,2 га — садівничому товариству «Степове». В інших районах ситуація ще складніша.

Окремої уваги заслуговує тема конкурентного набуття права на оренду земельних ділянок. У грудні 2007 року Верховною Радою прийнято зміни до Земельного кодексу стосовно передачі земельних ділянок в оренду виключно за результатами проведеного аукціону. Такі зміни були внесені з метою запровадження прозорого та ефективного механізму справляння плати за надання земельних ділянок у користування та створення рівних можливостей користування землями, усунення проявів корупції та збільшення надходжень за користування землею до бюджетів всіх рівнів.

Разом з тим конкурсний механізм набуття права оренди на земельні ділянки виявився зайвою перепоною для місцевих чиновників, які звикли отримувати шалені прибутки від непрозорих схем надання земельних ділянок у користування.

Так, 25 грудня 2007 року посадовою особою Тарутинської районної державної адміністрації К. видано розпорядження № 392/А-2007, яким затверджено проект землеустрою та передано сільськогосподарському фермерському господарству «Колос» із земель запасу Веселодолинської сільської ради в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 2100 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Водночас відповідно до інформації відділу Державного комітету із земельних ресурсів у Тарутинському районі висновок до проекту відведення земельної ділянки в оренду СФГ «Колос» було надано лише 28.12.07, що свідчить про фактичну відсутність на момент видання розпорядження № 392/А-2007 погодженого у встановленому порядку проекту відведення земельної ділянки та, відповідно, незаконність рішення про передачу земельної ділянки в оренду.

Розпорядженням від 28 грудня 2007 року

№ 398/А-2007 затверджено начебто подані ТОВ «Тіса», ВАТ «Чапаєва», ФГ «Таврія», ФГ «Колос-2006», ТОВ «Мазур-Юг», ВАТ «Калініна», ПП «Фетіца», ПП «Роман» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель запасу Веселодолинської сільської ради та передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 4858 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Наявні матеріали свідчать, що розпорядження було видано заднім числом, тому що станом на 28 грудня 2007 року проекти відведення земельних ділянок ще не були розроблені.

Викладені факти свідчать, що окремі посадові особи Тарутинської районної державної адміністрації, маючи умисел на ухилення від конкурсного порядку передачі земельних ділянок в оренду та, як наслідок, заниження розміру орендної плати, внесли до службових документів завідомо неправдиві відомості, у зв’язку з чим у їх діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України.

Крім того, в Одеській області набула поширення практика передачі земельних ділянок у власність або в оренду без розроблення проектів землеустрою, лише на підставі технічної документації, що дає можливість одноосібно, без врахування громадських і державних інтересів, розпоряджатися землею.

У зв’язку з цим до прокуратури направлені для перевірки та належного реагування розпорядження голови Овідіопольської районної державної адміністрації від 18.01.08 № 31, від 28.02.08 №№226, 227, від 14.03.08 № 293, від 21.03.08 № 340, від 10.07.08 № 951, якими надано в оренду із земель державної власності земельні ділянки загальною площею понад 74 га, 56 розпоряджень голови Біляївської райдержадміністрації.

Земля — це, мабуть, єдине, що залишилося нерозкраденим у нашій державі різними олігархічними кланами. Жодне з наведених зловживань не відбувалося без безпосередньої участі та організації з боку державних службовців, які, за законом, покликані служити народу України. На жаль, реагування правоохоронних органів на численні факти порушення законності є вкрай недостатнім.

Відповідно до статті 94 Кримінально-процесуального кодексу України публікації в пресі можуть бути приводом для порушення кримінальної справи. У зв’язку з цим прошу Генерального прокурора України розглядати цю публікацію як повідомлення про злочин, організувати ретельну перевірку за всіма викладеними фактами порушення законності та забезпечити прийняття законних і обґрунтованих рішень, спрямованих на припинення дерибану землі, усунення допущених порушень та притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Ігор КАЛЄТНІК, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.