Леонід Федорук — один із тих небагатьох національних і високовідповідальних перед народом митців, які без зовнішнього пафосу, але вперто і несхибно несуть свій хрест патріотичного служіння рідній землі. Про його мистецькі таланти поета і композитора свідчать шість поетичних збірок, дві книжки його пісень та романсів, чотири музичні альбоми і десятки щедро розданих виконавцям пісень, які звучать по радіо і телебаченню, з багатьох великих і малих сцен. Про високі громадянські якості поета свідчить хоча б той факт, що він ніколи не спокушався нічиїми дарами, якщо це вимагало поступатися принципами українця.

В Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбудеться пісенний вечір-бенефіс з нагоди 50-річчя творчої діяльності поета і композитора.

— Спливли роки нелегкої державної штатної праці, та навіть важко уявити, що в ті нечасті хвилини спокою і свободи ви писали вірші, пісні. І от — підсумок. З чим же ви підійшли до свого ювілею? Що вам дав, зокрема, рік 2006-й, чим порадував?

— Щонайперше, я підготував до видання два рукописи: пісень та романсів — 55 власних творів, та збірник поезій на 450 сторінок, які очікують свого видавця; взяв участь у низці концертів і фестивалів — провів третій фестиваль молодих талантів «Зелений Гай» у рідному місті Вознесенську, що на Миколаївщині.

До дня Незалежності був нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня.

— Прийміть мої вітання!

— Дякую! Отак і підійшов до круглого ювілею, де по сторінках кожної книжки можна легко простежити, як виривалася душа з догматичних пут і ставала на власні крила, ринула до Сонця, яке не тільки світить, а й болить. По суті, книжку «Молюсь Людині» відкриває вірш «Мені Сонце болить», де щемно звучать слова: «Мені Сонце болить, те омріяне Сонце Славних пращурів наших, дідів і отців, Теє Сонце, що в кожній іконці, У жіночім лиці»... Може, від такого болю і стаємо ми громадянами.

— Ваша творчість покликана творити людину нового духу, несхибних моральних устоїв, країни любові й добра. Вам легко йдеться таким шляхом?

— Не дуже. Але... шлях обрано, і вороття нема. І я радий з того, що на бенефісі прозвучать пісні, яких іще ніхто не чув, нові, та і ті, що вже полюбилися людям. «Лілея», «Твоє ім’я», «Свята моя неправдонько, свята», «Заповідаю вам любов», «Сонцеволоса», «Загубилася стежка між трав», «Музика» та інші прозвучать у виконанні таких чудових національних співаків, як народні артисти України Василь Бокоч, Олександр Василенко, заслужені артисти Наталя Пелих та Ігор Борко... І все це під живу музику Академічного оркестру народної та популярної музики Національної радіокомпанії України під орудою народного артиста України Святослава Литвиненка.

— Виступлять аж три хори? Приїде і Черкаський народний хор?

— Спочатку скажу про два дитячі. Пісня «Ми — України первоцвіт» — це Гімн ровесників Незалежності у виконанні хору «Зірниця» Палацу дитячої творчості Солом’янського району. Цей хор, до речі, у 2001 році став лауреатом першого Київського фестивалю ровесників Незалежності. Тут ми вдячні заслуженому вчителю України Павлу Мережину, який вивів десятирічних митців на фестиваль. Щодо хору, точніше — зведеного хору вокальної студії «Диво калинове» Святошинського центру дитячої творчості, то це діти від семи до шістнадцяти років, яких до красивого хорового виконання прем’єрної пісні «Україна як мамині очі» привела Оксана Калінчук, чудовий педагог, заслужена артистка України.

— Як на мене, Оксана Калінчук — це вокальне відкриття року. Я чув у її виконанні кілька ваших пісень, зокрема, «Припадаю до коня», «Село моє щемне» — обидві, якщо не помиляюсь, здобули гран-прі на престижних всеукраїнських фестивалях?

— Не помиляєтесь!

— Так-от, «Соло для скрипки», «Я так очікую тепла», «Над Україною Господній Дух» — до глибини бентежать душу. Таке виконання, такий неповторний тембр! В програмі вона значиться як солістка Черкаського народного хору. То не помилка?

— Ні, на щастя. З цим славнозвісним хором вона провела в Черкасах свій перший сольний концерт, виїздила з концертами в міста і райцентри Черкаської, Полтавської, Київської областей. А на мій бенефіс черкащани разом з Оксаною Калінчук привезуть три нові для хору пісні: «Гне калину вітер», «Повернися, соловейку» та «Українці».

— Що ж, нехай ця розмова, за яку я вам щиро вдячний, буде прелюдією до концерту, до, сподіваюся, справжнього свята української пісні.

— Спасибі!

Розмову вів Володимир ПОЛТАВЕЦЬ.