Ранкове засідання 25 грудня

Ранкове засідання розпочалося з дискусії довкола процедури ухвалення законопроектів. Зокрема, Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Лавринович наголосив на неприпустимості ситуації, коли ті законопроекти, які лише вчора було ухвалено в першому читанні та які не пройшли розгляду в комітетах, пропонується вже сьогодні ухвалити в цілому. Юрій Кармазін («НУ—НС») на це зауважив, що в особливих кризових умовах може бути застосовано й особливий порядок ухвалення законопроектів. Голова парламенту Володимир Литвин, завершуючи дискусію, запропонував народним депутатам зійтися на одному: якщо законопроекти потрібні, то потрібно ухвалювати рішення про відступ від норм Регламенту.

Відтак народні депутати перейшли до розгляду питань порядку денного. Голова комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін запропонував ухвалити у другому читанні проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань акцизного збору. За його словами, ухвалення цих змін дасть до бюджету близько 9,4 мільярда гривень. Надійдуть ці кошти від підвищення ставок акцизного збору на етиловий спирт, алкогольні напої, пальне, тютюнові вироби, на деякі транспортні засоби. Також цим законопроектом вносяться зміни до закону про податок із власників транспортних засобів. Під час обговорення Адам Мартинюк зазначив, що фракція КПУ не підтримуватиме цього законопроекту, оскільки до нього після ухвалення в першому читанні додано положення інших трьох законопроектів, які були відхилені Верховною Радою. Проте, врешті-решт, цей законопроект 236 голосами було ухвалено в цілому як закон.

Довкола розгляду наступного законопроекту — про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно рентних платежів — знову розгорілися дискусії, тому що до нього, за словами того-таки А. Мартинюка, також було внесено норми, не підтримані Верховною Радою напередодні. Оскільки ця дискусія вилилась у блокування трибуни, то головуючий запропонував перейти до наступних законопроектів, щоб у перерві під час погоджувальної ради узгодити це питання. Тож парламент перейшов до розгляду законопроекту про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва. Голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Клименко зазначив, що під час підготовки законопроекту до другого читання робоча група внесла до нього всі слушні пропозиції альтернативного законопроекту. За ухвалення цього закону в цілому проголосували 410 народних депутатів. Він, зокрема, передбачає, що державна підтримка будівництва доступного житла має здійснюватися шляхом сплати державою першого внеску за рахунок бюджетних коштів у розмірі 30 відсотків вартості будівництва. Також цей документ передбачає виділення 0,5 відсотка бюджету на будівництво житла для малозабезпечених громадян.

Ще одним ухваленим в цілому законом вносяться зміни до деяких законодавчих актів стосовно відповідальності за порушення на ринку цінних паперів. Зокрема, це стосується запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за використання інсайдерської інформації та маніпулювання цінами під час здійснення операцій із цінними паперами та за створення перешкод у доступі до інформації про емітентів цінних паперів або спотворення такої інформації.

Доволі гострою була дискусія під час розгляду законопроекту «Про заходи із соціального захисту населення від наслідків світової фінансової кризи» авторства В’ячеслава Кириленка («НУ—НС»). Цей документ передбачає відмову від бюджетних витрат, які не є першочерговими, та спрямування цих коштів на забезпечення державних стандартів та боротьбу з безробіттям. Окрім того, пропонується, щоб розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду був не нижче прожиткового мінімуму. Адже внаслідок прийняття Кабміном постанови від 25 жовтня 2008 року розмір посадового окладу першого тарифного розряду вже з 1 грудня цього року став нижче розміру визначеної законом мінімальної заробітної плати. Відтак у 2009 році, за умови продовження дії цієї постанови, бюджетникам недоплачуватиметься в середньому 300—400 гривень. Однак під час голосування за цей законопроект було віддано лише 128 голосів. Під час наступної дискусії Петро Симоненко (КПУ) зазначив, що оскільки в парламенті потужно представлено інтереси великого капіталу, то вони не хочуть голосувати за цей документ, щоб перекласти відповідальність за звільнених на державу. Іван Заєць («НУ—НС») звернув увагу на те, що цей законопроект — результат компромісу між роботодавцями і профспілками. Проте великі власники, які впливають на великі фракції, не бажають йти назустріч народу. Після цього народні депутати ухвалили рішення про повернення до повторного голосування за цей законопроект, що знову загострило дискусію. Володимир Бондаренко (БЮТ) наголосив, що оскільки цей законопроект «коштує» 37 мільярдів гривень, то очевидно, що він не може бути виконаний, а тому політичні сили, які наполягають на його ухваленні, просто піаряться. Міністр праці і соціальної політики Людмила Денисова повідомила, що тільки для встановлення посадових окладів на рівні прожиткового мінімуму додатково потрібно 20 мільярдів гривень. Водночас заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук зауважив, що у проекті бюджету на 2009 рік ці 20 мільярдів не закладено. Натомість автор законопроекту В. Кириленко закликав не зводити цей законопроект лише до розміру зарплати, оскільки головне його положення — це економія бюджетних коштів та захист від безробіття. Після цього 230 голосами законопроект було ухвалено в цілому. Зауважимо: на заперечення представників урядової коаліції було ухвалено силами фракцій Партії регіонів, КПУ та частини «НУ—НС».

Так само в цілому як закон (401 голос «за») було ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення. Оскільки за прогнозами у 2009 році рівень безробіття може сягнути 9,4 відсотка, а чисельність незайнятих громадян, які звернуться до державної служби зайнятості зросте до 3,2 мільйона осіб, що майже на 800 тисяч осіб більше, ніж у 2008 році, то в умовах чинного законодавства це призведе до виникнення у фонді зайнятості дефіциту близько 1,6 мільярда гривень.

На початку засідання Олександр Бобильов склав присягу народного депутата та ввійшов до фракції «НУ—НС».