Наші співгромадяни вже давно освоїлися на курортах Європи, Азії й навіть Африки. У зворотному напрямку великого руху не спостерігається. Бо ціни в Україні європейські, а сервіс досі совковий. Заїжджих чистьох відлякати нескладно. Один колега якось пожартував: якби Мішель Платіні відвідав громадський туалет в українській столиці, він би негайно відібрав у Києва право проводити Євро-2012.

Упродовж дев’яти місяців 2008 року наші підприємства надали послуги 2,4 млн. туристів та 1,9 млн. екскурсантів. Проте гостей з-за кордону було не так багато: 313,5 тисячі. Наприкінці року Мінкультури запустило на Сі-Ен-Ен дуже дорогий рекламний ролик, що мав «розкрутити» наш туристичний потенціал. Але що конкретно ми можемо запропонувати?

— Культурний шок гостям гарантований, — розповідає директор Першого екскурсійного бюро Людмила Верещагіна. — Один турист зі США так і сказав: туалети гірші за українські я зустрічав тільки в Індії. До того ж їх катастрофічно не вистачає. Наші готелі — окрема болюча тема, кращий приклад невідповідності ціни й якості. Нестабільне політичне й економічне становище в країні, висока криміногенна обстановка теж не сприяють збільшенню потоку туристів в Україну. Попри зростаючий інтерес до нашої країни за кордоном.

До речі, перших негативних емоцій гості зазнають ще в «Борисполі».

Саме приміщення аеропорту морально і фізично застаріло, — вважає Людмила Верещагіна. — Враження доповнять нестерпно довге чекання в черзі для проходження паспортного контролю і невпевненість у тому, що багаж буде цілий і отриманий вчасно.

«Ми його втрачаємо!»

Ще один мій колега спробував по Інтернету знайти телефони готелів у славному місті Мукачевому. Захід успіхом не увінчався, тому що інформацію на місцевих сайтах не обновляли, мабуть, років 10! А що означає «забронювати номер», розуміє далеко не кожен адміністратор.

Минулого літа дуже сильні зливи і паводки охопили найбільш привабливі для подорожей регіони України. Постраждала туристична інфраструктура, у тому числі садиби сільського (зеленого) туризму. Але навіть стихійні лиха не завдають такої шкоди, як невправний менеджмент. Ще до початку «сезону дощів», у першому півріччі, із 69 санаторно-курортних установ Закарпатської області 30 не працювали. Одні закрилися на капремонт, інші просто не мали коштів(!), щоб прийняти відпочивальників. Воістину, Україна — країна парадоксів.

Вітчизняне готельне господарство продовжує вражати невідповідністю ціни і якості. Не дивно, що навіть у таких регіонах, як Закарпаття і Крим, готелі в середньому протягом року бувають заповнені лише на 29—30 відсотків. Цього року ціни на путівки до кримських оздоровниць зросли майже на третину, на відміну від рівня сервісу. Тому дедалі більше співвітчизників воліють засмагати на пляжах Туреччини чи Єгипту.

Відпочинок з парашутом

За проведений у Кемері «медовий» тиждень кияни Олена та Андрій заплатили 1800 доларів. Але обіцяної «підвищеної уваги» турецького персоналу молодята так і не дочекалися.

— Ми прилетіли вдень, десь о 12, і поїхали в заброньований п’ятизірковий готель, — згадує Олена. — Підійшли на «рецепшен», одягли готельні браслетики, почали оформлятися. І тут адміністратор обрадував: нашій групі з восьми осіб доведеться переселитися в інший готель, оскільки цей переповнений. Немає навіть номерів економ-класу. А ми планували поселитися у «стандарті».

Номер дали з кранами, що текли, і видом на будівництво. Після того, як молодята влаштували невеликий скандал, їм запропонували написати скаргу на ім’я гендиректора і відвели в інші «апартаменти», під басейном. Там було сиро, як у підвалі.

— Отож довелося повернутися до першого варіанта і, милуючись видом на будівництво, вести телефонні переговори з першим готелем. Путівку ми купували у київській турфірмі, котра, у свою чергу, придбала її в турецького туроператора. На наші скарги турки відреагували тільки після того, як до проблеми підключився менеджер з київського турагентства. Через добу нас повернули в перший готель. Але день був втрачений.

Незважаючи на це, відпочинком молодята залишилися задоволені. Як компенсацію морального збитку Олені та Андрію готельний гід запропонував... безкоштовний парашут. Зазвичай таке задоволення обходиться в 50 доларів. Парашут прив’язують до човна, і ви ширяєте над морем... Потім подружжя дізналося, що на початку сезону «компенсаційні» талони видавали багатьом клієнтам цього готелю.

Договір дорожче...

— Щоб не залишитися в мінусі і нормально заповнитися, готелі іноді продають більше номерів, ніж є у них у наявності, — пояснює директор одного з турагентств Тетяна Кондратенко. — Адже від заздалегідь заброньованих усе одно хтось відмовиться. Що дешевше готель, то частіше виникають накладки. Якщо вже в готелі туристу повідомили про те, що заброньований для нього номер зайнятий, то в ідеалі його повинні поселити в апартаменти класом вище. На практиці найчастіше все відбувається по-іншому.

Якщо в туриста з’явилися проблеми, багато агентств одразу відсилають їх до туроператорів, які безпосередньо надають і організовують усі послуги на місці.

— Своїх клієнтів ми просимо спочатку повідомляти нам, — каже Тетяна Кондратенко. — Потім зв’язуємося і з туроператором, і з готелем. Турист зі свого боку теж має повідомити про проблему менеджеру готелю, готельному гіду і представникові туроператора.

Щоб від початку не зіпсувати собі відпочинок, потрібно уважно читати договір, що його ви підписуєте з агентством. У ньому обумовлені всі нюанси, зокрема й рівень готелю, категорія номера, харчування, трансфер, перелік і навіть тривалість екскурсій. І головне: у договорі прописана відповідальність туроператора за його невиконання.

— Як правило, найбільше на що можна розраховувати, — це подвійна вартість придбаної вами путівки як компенсація збитку, — розповідає Тетяна Кондратенко. — У моїй практиці був випадок, коли туристи її одержали. Вони постраждали з вини перевізника — рейс кілька разів переносили, зрештою люди майже шість годин просиділи в Борисполі.

Любов до пірамід

Усупереч порадам Корнія Чуковського, помилуватися пірамідами везуть навіть немовлят.

— Обираючи маршрут подорожі, потрібно враховувати не тільки вміст гаманця, а й стан здоров’я — радить Тетяна Кондратенко. — Єгипет і Туреччина — зони, небезпечні в сенсі малярії. Турменеджер зобов’язаний чесно попередити клієнта про можливі проблеми. Водою з-під крана в Єгипті не можна навіть зуби чистити, а пити можна винятково бутильовану. Лід для коктейлю може стати джерелом гепатиту, особливо той, котрий заморожують у брилах і потім розколюють вручну. Сніданок у недорогих єгипетських і турецьких готелях найчастіше готують з того, що залишилося після вечері. Це не недоїдки, але підозрілих страв, щедро заправлених різними соусами, краще уникати.

Категорія «п’ять зірок» у Туреччині і Єгипті — поняття розтяжне. Якщо торік готель справді відповідав «п’ятірці», це ще не означає, що цього року він працюватиме на тому самому рівні. Тому менеджери турфірм їздять у рекламні тури й особисто «інспектують» готелі, котрі пропонують своїм клієнтам. Іноді нашим туристам намагаються всучити дешеві путівки, де назва готелю взагалі не фігурує. Такі Тетяна Кондратенко брати не радить.

«І я лечу туди, де приймають...»

Туреччину і Єгипет туристи облюбували не тільки через доступні ціни. Простота в одержанні візи — теж аргумент. Адже Європою нашим співгромадянам подорожувати стало складніше.

1 січня 2008 року найближчі сусіди України ввійшли до Шенгенської зони, що спричинило додаткові візові труднощі для українських туристів. «Зрештою, за даними Держприкордонслужби, за перші півроку турпотік тільки у напрямку Польщі скоротився майже на 60 відсотків. А всього до країн ЄС — на 36 відсотків», —каже перший заступник голови Державної служби туризму і курортів України Ольга Соколова.

І ми летимо туди, де приймають... Два перші місця у рейтингу популярності у туристів з України посідають безвізові Росія (її відвідали більш як 37 відсотків тих, хто виїжджав за кордон) і Молдова (12,6 відсотка).

Протягом перших шести місяців, за даними прикордонників, закордонні країни відвідало 7,23 млн. наших туристів. Торік їх було на 1 мільйон 46 тисяч осіб більше. Причина — у різкому скороченні кількості приватних поїздок. Експерти кажуть, що передовсім постраждав так званий «економічний» туризм. Зате значно зросла кількість «організованих» мандрівників. Тих, хто їде за кордон не стільки по покупки, скільки по враження. Туроператори підтверджують: кількість українців, які бажають відпочити у закордонних країнах, значно збільшилася.

— Наприкінці року свої корективи у статистику внесе економічна криза, — припускає Ольга Соколова. — Найімовірніше, цієї зими наші громадяни вважатимуть за краще відпочивати де-небудь у Карпатах, ніж за кордоном.

Навіщо лякати інвестора?

2008 рік в Україні було оголошено Роком туризму. На підтвердження сказаного у нас з’явилася затверджена урядом Стратегія розвитку туризму і курортів. «Зараз розробляємо план дій до цього документа», — розповідає Ольга Соколова.

Питання номер один — як утримати внутрішнього туриста і залучити закордонного. Насамперед потрібно забезпечити його надійною інформацією про те, що подивитися в Україні. Виконати це завдання покликані 48 інформаційно-туристичних центрів, що їх Держслужба туризму створює у всіх регіонах країни. Має бути серйозна робота з позначення і популяризації турмаршрутів. Крім того, у туристичному відомстві мають намір продовжити активну виставкову діяльність. До речі, у листопаді в Києві відбулася перша виставка вітчизняного турпродукту — «Візит Юкрейн». Та, хоча сам «товар» потребує допрацювання, там було на що подивитися.

— Українці, звичайно, можуть вважати себе колискою світової цивілізації і точкою, де зосереджені всі основні пам’ятки сучасної історії, але, крім нас, цього чомусь ніхто не помічає, — жалкує голова ради з питань туризму і курортів Євген Самарцев. — Щоб помітили, потрібно системно просувати свій турпродукт. У тому числі через культурно-інформаційні центри при посольствах України. Спочатку, щоправда, їх потрібно створити.

Мал. Михайла САЧКА.