В Інституті законодавства Верховної Ради України проведено «круглий стіл» «Європейські альтернативи ув’язненню. Італійська система роботи з наркозалежними дорослими та неповнолітніми правопорушниками».

Захід є продовженням роботи фахівців, які працюють у форматі міжсекторального колегіального дорадчого органу при Інституті законодавства — Консультативної ради з питань ювенальної юстиції, яку очолює професор О. Копиленко, директор Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України.

Одним із пріоритетних напрямів, що нині вивчаються та активно розробляються Консультативною радою, є запровадження заходів із гуманізації кримінального законодавства і судочинства.

Реформування кримінального судочинства у напрямі подальшої демократизації, гуманізації, посилення захисту прав і свобод людини відповідно до вимог міжнародних правових актів і міжнародних зобов’язань нашої держави неможливе без вивчення та адаптації кращих зарубіжних практичних моделей, які демонструють застосування інноваційних методів роботи з правопорушниками певних категорій. У першу чергу неповнолітніх.

Наше суспільство вже певною мірою навчилося сприймати людей, які вживають психоактивні речовини, як хворих. Ігроманію також визнано психічною залежністю. Нині перед нами стоїть завдання визначитися, яким чином із позиції дотримання закону та гуманності ставитися до тих, хто його порушує заради забезпечення себе наступною дозою.

Відомо, що Сполучені Штати Америки, західноєвропейські країни мають і відповідне законодавство, і налагоджену практику. Однак зарубіжні моделі роботи з наркозалежними в системі правоохоронних та судових органів різні. У цьому контексті цікавим є досвід Італії, зокрема міста Мілана.

Учасники «круглого столу» мали можливість ознайомитися з ним завдяки участі в заході італійських фахівців Марко Ферраріо та Франческо Скопелліті, які безпосередньо працюють у цій сфері і є міжнародними експертами. Італійська система роботи з нарко- та алкозалежними правопорушниками побудована на гуманістичних підходах. Як наголошували європейські експерти, найважливішим є те, що людина в результаті добровільного проходження спеціальних лікувально-реабілітаційних програм замість перебування у в’язниці набуває досвіду життя без наркотиків та правопорушень. Держава при цьому виграє двічі: по-перше, зберігає працездатне населення і, по-друге, витрачає на виправлення правопорушників у 5 разів менше коштів, ніж за умов їх утримання у в’язницях.

У доповідях та дискусіях підкреслено, що в нашій країні вже запроваджено окремі елементи подібної роботи з правопорушниками цієї категорії або їх запропоновано у законопроектах про пробацію. Проте практика свідчить, що найчастіше ця робота недостатньо скоординована, формалізована, а не індивідуалізована, як це має бути у випадках такої психофізичної залежності, і, що головне, — не підкріплена відповідними матеріально-фінансовими та кадровими ресурсами.

У цьому контексті Інститут законодавства Верховної Ради України пропонує колегіально, за участю представників органів державної влади, наукових установ та громадських організацій відпрацювати пропозиції щодо комплексного нормативно-правового врегулювання проблем, пов’язаних із запобіганням правопорушенням, що вчиняються особами під впливом психоактивних речовин, а також механізму роботи з тими наркозалежними, які вчиняють правопорушення. При цьому слід використовувати сучасні інноваційні методики, що довели свою соціально-економічну доцільність.