Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!

Сучасний стан аграрного сектору в Україні гостро суперечить стратегічним цілям національного державотворення, тому потрібно вжити кардинальних заходів для подолання кризи в агропромисловому виробництві та розвитку українського села.

Всеукраїнська громадська організація «Селянська спілка України ім. І. О. Мозгового» вкрай стурбована ситуацією, що склалася на селі за останні роки й особливо у 2008-му у зв’язку із масовим збільшенням скарг селян і працівників соціальної сфери села через нехтування органами місцевої влади їхніх законних інтересів і прав, зокрема, на земельні ділянки та майно.

Занепад соціальної інфраструктури, бідність, безробіття є характерними ознаками нинішнього села, що призводить аж до зникнення сіл як таких. У 2008 році завдяки наполегливій праці селян і сприятливим погодним умовам в Україні вирощено найбільший за останні десятиріччя врожай. Однак село продовжує бідніти шаленими темпами. Зернотрейдери, користуючись безвладдям, нехтуючи правами сільськогосподарського виробника, диктують ціни на селі і загалом у державі, занижуючи їх на закупівлю сільськогосподарської продукції до рівня, який навіть не компенсує затрати на виробництво.

Прийняті Верховною Радою та урядом України законодавчо-нормативні акти про вдосконалення діяльності агропромислового виробництва практично не діють. Однак влада проявила «батьківську турботу» про комерційні банки, надавши їм фінансову допомогу в сумі 40 млрд. гривень, при цьому банки й самі себе не дали скривдити, отримавши за 11 місяців 2008 року 10 млрд. грн. прибутку, і майже вдвічі збільшили свої активи.

Водночас сільськогосподарські товаровиробники тільки від зростання цін на паливо та добрива заплатили на 10 млрд. грн. більше проти минулого року і при цьому продають вирощений врожай за цінами майже вполовину, а з деяких видів і удвічі—тричі нижчими, ніж 2007 року.

Водночас залишається без пояснень, чому із такої дешевої сировини громадяни України купують дедалі дорожчі харчові продукти?

Аграрний сектор є тим основним важелем, який вже забезпечує і забезпечуватиме економічний розвиток держави, виконуючи багатофункціональну роль. Зважаючи на це, держава повинна піклуватися про те, щоб сільське господарство через сталий розвиток виробництва гарантувало її продовольчу, енергетичну та екологічну безпеку, збереження природних екосистем і ландшафту.

Вважаємо, що доцільно створити робочу групу, яка об’єктивно вивчила б стан та перспективи розвитку сільських територій і представила на розгляд Ради національної безпеки та оборони під Вашим, пане Президенте, головуванням проект програми розвитку аграрного сектору економіки України на тривалу перспективу та найближчі три—п’ять років.

Маючи відповідний потенціал спеціалістів, науковців, досвідчених організаторів у галузі сільського господарства, Селянська спілка України готова взяти участь у роботі вищезазначеної робочої групи.

З повагою, Григорій КАЛЕТНІК, голова Селянської спілки України.