З амаранту вінницький фермер виготовляє олію і пече хліб

Уже десять років поспіль фермер Володимир Мельник з Тульчинського району на Вінниччині вирощує амарант та розторопшу. Весь цей час експериментує з переробкою цих рослин. Виготовляє борошно, макарони, олію... Всі названі види продукції — сертифіковані.

Торт для директора Ботанічного саду

— Про лікувальні властивості амаранту я дізнався, ще коли працював директором школи, — каже Володимир Олександрович. — Випадково прочитав про це в літературі. Відтоді інформація міцно засіла в пам’яті. Вийшов на пенсію і вирішив спробувати, що воно таке той амарант...

— Одна з моїх колишніх учениць нині проживає в Африці, — продовжує Володимир Олександрович. — Коли приїжджає в гості до матері, спілкуємося з нею. Люда розповідає, що там, у Танзанії, амарант є постійною стравою. Вона не чула, щоб в їхньому африканському селищі хтось помирав від онкологічних хвороб. Ось так моя учениця підтвердила той факт, про який я дізнався з літератури. Амарант містить у собі сполуку під назвою сквален. Саме вона запобігає розвитку раку в організмі людини.

Помічником батькові став син. «Сам би я не витягнув цього воза, не ті вже роки...» Колишній моряк-підводник повернувся із служби на Далекому Сході в рідне село. Чим було зайнятися? Разом з батьком взяли в оренду п’ятдесят гектарів землі і стали фермерами. Син почав вирощувати пшеницю і ячмінь, а батько на невеликій ділянці — амарант і розторопшу.

— Першу пригорщу насіння амаранту я привіз з Києва з Ботанічного саду, — згадує співрозмовник. — Воно незвичайне, дрібнесеньке, як макові зерна. З першого отриманого врожаю виготовив борошно, попросив у Вінниці кондитерів, щоб спекли з нього торт, і на 90-й день народження тодішнього директора Ботанічного саду вручив його імениннику. За такий подарунок директор поцілував мені руку.

З якого борошна пиріжка не зліпиш?

Насіння амаранту не містить клейковини. Тому навіть досвідчені господині з нього не зможуть приготувати випічку. Його треба частинками додавати до іншого борошна, пояснює фермер. «Саме так я й роблю, — каже Володимир Мельник. — Натомість дехто скаржиться, мовляв, що це за борошно, з якого не можна тісто зробити. Кажу таким, читайте інструкцію. Там же все написано. Де можна купити таке борошно? Продаю в Тульчині в центральному гастрономі, трохи у Вінниці. Переважно роблю на замовлення».

Щоб перемолоти насінинки дрібної фракції, треба мати в млині спеціальне обладнання. З цим теж у фермера було чимало мороки. Тепер все налагоджено. Переважно використовує борошно для виготовлення макаронів. Технологія передбачає додавання ще й розторопші, морквяного соку, екстракту ехінацеї, соку топінамбура. «У залежності від пропорцій доданого борошна амаранту, чи інших інгредієнтів, визначаються властивості продукту, — уточнює співрозмовник. — Традиційна норма додавання амарантового борошна — 15—20 відсотків. Якщо збільшити її кількість, тоді вже продукція матиме лікувальні властивості. Такі макарони в аптеці можна продавати, жартує один з моїх вінницьких знайомих. Він на собі випробував дію моїх харчів».

— Одного разу я познайомився у Вінниці в госпіталі для інвалідів з Михайлом Ковальчуком, — продовжує Володимир Мельник. — Він очолює обласну організацію інвалідів війни і Збройних Сил. Запропонував йому спробувати свої лікувальні харчі. Відтоді Михайло Макарович постійно замовляє їх. І не тільки він. Те саме роблять його побратими, знайомі. Ветерани якраз і є моїми постійними покупцями. Молоді вважають, що вони здорові, харчуються абияк. Але це до пори до часу».

Продукцію фермера високо оцінили на всеукраїнській виставці «Кращий продукт-2007» — Володимира Мельника удостоєно диплома другого ступеня. На виставці вінничанин представляв макаронні вироби з додаванням борошна амаранту та розторопші, а також саме борошно та амарантову олію.

Такі макарони можна продавати в аптеці

— Ви знаєте, що рішенням ООН амарант визнано харчовою культурою ХХІ століття? — запитує фермер. — Світові вчені дійшли висновку, що вона позитивно позначається на здоров’ї людини у нинішніх складних екологічних умовах. Дає непогані врожаї. Недарма в Америці 16 дослідницьких інститутів займаються амарантом. Володимир Мельник теж співпрацює з науковцями. Науковим керівником його експериментів з амарантом погодився бути професор Вінницького державного аграрного університету Віталій Бугайов. Він є автором двох сортів амаранту — Орхідея і Ацтек. Вони доповнили сорт, привезений фермером з Ботанічного саду з Києва, — ранній кремовий. «Всі ці сорти є білонасінні, — уточнює Володимир Мельник. — Це я кажу для тих, хто, можливо, мало обізнаний з цією культурою і може сплутати її з кормовим амарантом. У них неоднакові властивості. До того ж кормовий амарант важко збирати, у нього дуже твердий стовбур».

Співпрацював пан Мельник також з Одеським інститутом харчових технологій. Одна з науковців названого навчального закладу працювала над розробкою технології для дитячого харчування із використанням соку амаранту. Фермер виконував декілька замовлень інституту.

Що важливо, при вирощуванні амаранту фермер зовсім не використовує хімічних препаратів — ні для захисту рослин, ні для їх підживлення. Збирає екологічно чистий врожай.

— Амарант смачний у салатах, — каже співрозмовник. — І поживний. Один з рецептів його приготування розповіла уже згадана моя колишня учениця Людмила. Я його назвав амарант із смаком... грибів по-африканськи. Кого не пригощав таким салатом, просять добавки.

Освоїв пан Мельник також технологію виготовлення олії з амаранту. У цьому йому допомогли харків’яни. Там, на одному з підприємств виготовляють олію з амаранту для фітоаптек. Чотири роки працював з цим підприємством вінницький фермер. Тепер «душить» свою олію. Уже запатентував новий виріб.

На знімку: Володимир Мельник переконаний, що амарантові харчі додають не тільки сил, а й здоров’я.

Фото автора.