Це засідання, метою якого є з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. З’ясовуються питання: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.
Якщо ви погоджуєтеся на мирову угоду, то пам’ятайте, що вона укладається сторонами (позивачем та відповідачем) з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета позову. При цьому до ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням мирової угоди суд має роз’яснити наслідки такого рішення, перевірити, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, в повноваженнях на їх вчинення, та постановити ухвалу про закриття провадження у справі в разі укладення сторонами мирової угоди. Однак якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановить ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжить судовий розгляд.
Попереднє засідання повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Якщо на призначену суддею дату попереднього засідання ви не можете з’явитися, то потрібно направити до суду заяву про неможливість явки до суду. І якщо причини вашої неявки суддя визнає поважними, то засідання буде відкладено. Якщо ж ви не з’явитеся без поважних причин або не повідомите про причини неявки, то з’ясування обставин у справі буде проводитися на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання.
Але ось тут зверніть увагу на дуже важливий момент — у подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані невчасно.
Якщо ви від позову не відмовитеся, не укладете мирову угоду або не передасте справу на розгляд третейського суду, то далі засідання розгортатиметься за таким сценарієм — суд:
1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;
2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;
4) з’ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання;
5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;
6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;
7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;
8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду;
9) визначає час і місце судового розгляду.
Детальніше про докази розповімо наступного разу.
