У Рівному презентовано вишуканий фотоальбом Олексія Нагорнюка «Вузьколійка. 106 кілометрів Полісся», присвячений одній із найзагадковіших залізниць нашої країни — вузькоколійці «Антонівка—Зарічне». Видання здійснено за рахунок гранту Президента Ющенка.

Згадана вузькоколійка — одна з найдовших у Європі. Таких доріг у цілім світі мало, майже нема.

У північно-західній Україні, на Західному Поліссі, є свої унікальні краєвиди, культура та люди — все, що ми за всяку ціну прагнемо бачити деінде, але не в нас. А саме тут ще можна почути автентичний спів, дізнатися про дохристиянські поховальні обряди, зустріти архаїчні елементи побуту.

Щоб дістатись Західного Полісся, не треба вивчати екзотичні мови, бронювати квитки на літак та збирати великі валізи. Це поруч, майже вдома. Якщо у вас із дитинства залишилися приємні спогади від подорожей «місцевим» поїздом — цього маршруту вам досить. Але спочатку ознайомтесь із фотоальбомом Олексія Нагорнюка.

Коли гортаєш альбом, виникає враження, ніби справді їдеш у вагоні. Завдяки вдало підібраним фотографіям, що змінюють одна одну, відчувається рух, подекуди навіть звуки та промовистий свист вітру. Світлини-картинки за вікнами вагонів вузькоколійки в альбомі «перебігають», мов кадри у кінострічці. Рух то пришвидшується, то вповільнюється. Зупинка. Вітання з самобутніми аборигенами... А далі знову тунелі лісів, дзеркала озер, таємничі болота, пасма піщаних дюн. У процесі перегляду щось наближається, щось віддаляється, змінюється час, погода, пори року тощо.

Щоб зорієнтуватися на місцевості, у лівому кутку альбому фрагментарно подана топографічна карта Рівненської області. Тут є й опис краю та вичерпна інформація про головного героя — вузькоколійку. Її тутешні мешканці ще називають «поїздок», «кукушка», «вузька». Кожен знімок супроводжується коментарями, знайомить із селами та розкішними краєвидами райцентрів Володимирець та Зарічне. З вагона видно майже дику природу, старенькі хати, дерев’яні церковки, старожитності ще дохристиянської доби. Й просто доброзичливі, щирі, живі обличчя людей, що не переймаються глобалізацією, живучи у своїй інакшій дійсності, в гармонії з природою та самими собою. Проте, як пише автор, «тут ми не знайдемо втраченого раю, не втечемо від самих себе...».

До речі, автор, Олексій Нагорнюк, — етнограф, науковець Інституту дослідів Волині Рівненського обласного краєзнавчого музею.