Євросоюз має намір виділити Україні на боротьбу з фінансовою кризою 1,7 мільярда євро. Про це під час прес-конференції повідомив посол Франції в Україні Жак Фор. Він уточнив, що цю ініціативу озвучив президент Франції Ніколя Саркозі, виступаючи в Європейському парламенті у Страсбурзі 16 грудня. Посол розповів, що «використання коштів буде спрямовано на підтримку банківського сектору та промислового виробництва в Україні».

Загалом зустріч із журналістами в Посольстві Франції в Україні була присвячена підсумкам головування цієї країни в ЄС. Нагадаємо: в Євросоюзі кожна країна, що входить до цієї спільноти, по черзі очолює ЄС по півроку. Так, з липня по січень «головною» була Франція. Цей період не можна назвати легким.

Французам за ці шість місяців довелося не лише розв’язувати старі проблеми, а й боротися з новими. До головних «старих» проблем Євросоюзу можна віднести міграційні процеси, контроль над зміною клімату, реформування спільної аграрної політики, створення спільних збройних сил Європи та ратифікацію Лісабонської угоди.

Завдань чимало, і вирішення кожного з них є життєво важливим для подальшого розвитку Євросоюзу. Обмежити нелегальну міграцію Європа намагається не перше десятиріччя. У містах Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Великобританії, Франції мігранти вже створили цілі райони й навіть містечка. Як розповів кореспонденту «Голосу України» один із чиновників Міністерства внутрішніх справ Франції, основна проблема нелегальних мігрантів полягає в тому, що вони не інтегруються в суспільство. Часто прибульці навіть мови не знають, а через свій нелегальний статус не можуть звернутися по допомогу. Їхні діти не ходять до школи, через що фактично не мають майбутнього. Звичайно, боротьба з цими явищами ведеться не перший рік. За словами посла Франції в Україні Жака Фора, в жовтні цього року було підписано пакт з питань міграції, який ще більше ускладнює проникнення нелегалів через європейські кордони.

Стосовно зміни клімату, то, як уже писав «Голос України», цьому питанню був присвячений останній саміт Євросоюзу в Брюсселі. Там було прийнято так званий кліматичний пакет «3x20». Це, за словами Жака Фора, означає: до 2020 року скоротити на 20 відсотків викиди вуглекислого газу і збільшити на 20 відсотків вироблення енергії з відновлювальних джерел.

Іншою не менш важливою для подальшого розвитку ЄС темою стало відродження Лісабонської угоди. Цей документ прийшов на зміну Європейській Конституції, яку відкинули на референдумах Франція та Нідерланди. Конституція визначала подальший розвиток ЄС. Тепер такою «дорожньою картою» стала Лісабонська угода. Брюссельські чиновники пішли на ряд поступок країнам, тільки б отримати Основний Закон. Проте Ірландія висловилася проти, побоюючись, що нові європейські порядки змусять їх легалізувати аборти та вказуватимуть, як вести закордонну політику. Під час останнього саміту ЄС було узгоджено і це питання: Ірландії дають гарантії стосовно внутрішнього законодавства та посаду комісара в Єврокомісії. Натомість ірландці повинні «правильно» проголосувати на повторному референдумі.

У реформуванні спільної аграрної політики та створенні спільних збройних сил таких успіхів, як у попередніх питаннях, досягнуто не було.

Але виправданням цьому можуть слугувати ті нові виклики, які з’явилися за останні півроку. Це передусім кавказький конфлікт та світова фінансова криза.

У відносинах з Україною за останні шість місяців теж відбулося чимало зрушень. По-перше, нову посилену угоду з Євросоюзом, яка замінить Угоду про партнерство та співробітництво, названо Угодою про асоціацію. Хоча статус асоційованого члена й не надає жодних гарантій чи перспектив майбутнього членства в ЄС, проте свідчить про особливе ставлення Брюсселя до наших євроустремлінь. Увесь цей час тривали переговори про створення зони вільної торгівлі, а також були започатковані переговори про майбутнє запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС. Крім того, як уже писав «Голос України», на початку грудня Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу оголосив про початок нового проекту співробітництва з сусідами зі Східної Європи та Середньої Азії. Проект називатиметься «Східне партнерство», до нього запрошено долучитися Вірменію, Азербайджан, Грузію, Молдову, Україну та Білорусь. Передбачається, що головною перевагою участі у цьому проекті для України буде те, що вона зможе скористатися збільшеною на 250 мільйонів євро фінансовою допомогою.

З 1 січня в ЄС головуватиме Чехія. Гаслом чеського головування стане: «Європа без бар’єрів!». Проте чи зменшаться від цього у нас черги під консульствами європейських країн, поки що невідомо. Наразі чеські дипломати обіцяють, що звертатимуть особливу увагу на проблеми України.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ (із архіву «Голосу України».