За п’ять років і шість місяців дії Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» Державним комітетом фінансового моніторингу до правоохоронних органів було направлено узагальнюючих матеріалів з підозрою про відмивання коштів більш як на 186 мільярдів гривень. За цими матеріалами правоохоронцями було порушено приблизно 2000 справ.

Про це заявив заступник голови Державного комітету фінансового моніторингу Станіслав Клюшке під час конференції «Актуальні питання вдосконалення національного законодавства України в сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму», організованій Інститутом законодавства Верховної Ради та Проектом з питань боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму в Україні.

Також на конференції було представлено законопроект про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Як зазначив Станіслав Клюшке, «починаючи з 2003 року вже сім разів подібні законопроекти подавалися до парламенту, але з різних причин так і не були прийняті. Однак представлений законопроект, який на сьогодні уже прийнято в першому читанні, є одним з найбільш повних та деталізованих серед тих законів, які я зустрічав у європейських країнах». Водночас з прийняттям закону можуть виникнути і певні проблеми. Зокрема, щодо механізму дії самого закону — відповідно до закону, фінансова розвідка збирає та обробляє інформацію. Якщо в результаті виникає підозра, що певний суб’єкт порушив законодавство, то вся зібрана інформація передається до правоохоронних органів. Однак, за словами пана Клюшке, на сьогодні немає такої ефективності з боку правоохоронних органів, на яку розраховує комітет, передаючи свої узагальнені матеріали з підозрою про відмивання коштів.

Ще одна проблема законопроекту — значне розширення переліку суб’єктів фінансового моніторингу за рахунок нотаріусів, адвокатів, торговців нерухомістю, операторів поштового зв’язку (в частині здійснення ними переказу грошей) тощо, для них потрібно буде створювати нормативну базу, а також проводити відповідне навчання.

Разом з тим для нотаріусів, адвокатів, суб’єктів підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, аудиторів аудиторських фірм, підприємницької діяльності, що надають бухгалтерські послуги, законопроектом встановлюються обмеження щодо повідомлення ними про свої підозри. Зокрема, вони можуть утримуватись від направлення відповідної інформації, якщо така інформація отримана за обставин, що є предметом їх професійної таємниці.