Можна по-різному оцінювати масштаби й наслідки кризи, яка охопила будівельну галузь в Україні. Зрозуміло одне: після того, як держава пішла з будівельного ринку, його учасники опинилися в стані, коли всі проблеми доводиться вирішувати, спираючись винятково на власні джерела фінансування. Про резерви, звичайно, у ситуації, що склалася, й мови бути не може.

Пріоритети, які сьогодні вибудовуються, для людей зрозумілі й прості — збереження банківських вкладів, завершення будівництва житлових об’єктів, за які співінвестори — фізичні особи вже внесли повну або часткову передоплату, і питання працевлаштування.

Над можливим шляхом (скажімо так, над одеським варіантом) виходу із кризи галузі житлового будівництва сьогодні серйозно працюють у виконкомі Одеської міської ради.

Будівельна галузь завжди була локомотивом, що тягнув за собою величезну кількість інших — металургію, нафтохімію, транспорт, зв’язок, рекламу. Переборе кризу вона — отже, подолають її й інші галузі. Відома статистика, що одна особа, яка працює у будівельній галузі, дає роботу ще п’ятьом, котрі працюють в інших галузях.

Сьогодні в Одесі почалася розробка міської антикризової програми.

— А що має бути її серцевиною? — на це питання «Голос України» попросив відповісти заступника одеського міського голови Михайла Ілліча Кучука, котрий курирує питання будівельного комплексу.

— Ми провели нараду за участю керівників найбільших будівельних компаній міста. Йшлося насамперед про формування постійно діючої робочої групи. Уже сьогодні ми проводимо моніторинг споруджуваних об’єктів. Ухвалено рішення про проведення екстреної міської інвентаризації «недобудов» з визначенням переліку компаній і об’єктів, які підпадуть під дію Указу Президента України «Про додаткові заходи з подолання фінансової кризи в Україні», у якому міститься пропозиція про викуп квартир у багатоквартирних будинках з готовністю більш як 50 відсотків за цінами, установленими Міністерством регіонального розвитку й будівництва, для формування службового й соціального житла.

А чи треба міській владі така кількість викуплених квартир? І де вона візьме величензні кошти для їх закупівлі? Адже бюджетні гроші для цього використовувати не можна!

В Одесі твердо переконані, що влада зможе використовувати викуплені квартири для вирішення житлової проблеми. А кошти можна направляти зі Стабілізаційного фонду, створеного на підставі указу Президента України.

Утопія? Адже в указі Президента України, про який ідеться, не прописані механізми й немає юридичного обґрунтування для реалізації пропозиції одеситів використовувати кошти, накопичені в Стабілізаційному фонді.

Передбачається, що депутати на найближчій сесії Одеської міської ради розглянуть питання про звернення до Міністерства регіональної політики й будівництва із пропозицією направляти кошти Стабілізаційного фонду, призначені для завершення будівництва, прямо через міський, а не через обласний бюджет.

До речі, Одеса має намір взяти цільовий кредит зі Стабілізаційного фонду на викуп недобудованого житла під гарантії міського бюджету з погашенням протягом п’яти років за ставкою рефінансування, установленою Національним банком України. Можливі обсяги позики — 15—20 мільйонів гривень щорічно протягом п’яти років.

Що дасть будівельній галузі механізм, який пропонують в Одесі?

Сьогодні склалася патова ситуація — ні в будівельників, ні в продавців житла, ні в покупців немає грошей. Виділення грошей на придбання недобудованого житла дасть будівельникам оборотні кошти для завершення будівництва житла, а міській владі — квартири, які вона використає для вирішення проблеми черговиків. І найголовніше. Прихід кредитних коштів у будівельну галузь матиме так званий кумулятивний ефект. Гроші почнуть працювати в економіці Одеси. На даний момент 50 відсотків будівельників, які працюють у місті, — жителі Одеси. І, зрештою, виділення коштів допоможе зберегти їм робочі місця.

Побутує думка, що одеська ініціатива — це відкіт назад від механізму ринкової економіки.

Імовірно, можна вважати й так. Але це той самий випадок, коли державне регулювання й державна підтримка тільки підуть на користь подальшому розвитку ринкових відносин. На жаль, багато хто, у тому числі й керівники вищих ешелонів, ще не уявляють собі масштаби кризи, яку переживає будівельна галузь. Вони займають вичікувальну позицію, прикидають варіанти можливості нагріти руки на кризі, не знають, як її подолати.

Якщо нічого не робити, то до 40 відсотків забудовників і будівельних компаній просто зникнуть із ринку, збанкрутують.

— Якщо впроваджувати в життя пункти антикризового плану, котрі ви пропонуєте, то виникне питання — як визначити компанії, що потребують допомоги державного бюджету? — запитую співрозмовника.

— В сегменті будівельного бізнесу є як потужні організації, котрих в Одесі, приміром, не більше 15—17, так і середі, дрібні, — каже М. Кучук. — Останні — це компанії-одноденки, розраховані на будівництво одного, щонайбільше — двох житлових будинків. Перевагу, природно, планується віддати забудовникам, що мають будівельний портфель щонайменше на 5—8 будинків, котрі налагодили організацію всього комплексу робіт зі спорудження житла.

Одеська ініціатива повинна відповісти на питання: чи готова влада, чи готове населення до пропонованих шляхів виходу із кризи. Можна з упевненістю казати, що криза в будівельній галузі зрештою зможе змінити філософію ставлення до будівництва. В усьому світі вже давно продається готове житло. Забудовники беруть кредити й споруджують будинки. Громадяни беруть кредити й купують готове, підкреслюю, готове житло. Наші ж банки намагаються видавати кредити громадянам на будівництво, а на не купівлю квадратних метрів. Квартири без обробки, які у результаті дістаються громадянам після кількох років тривожного очікування, — це від нашої бідності йде. По суті, покупець бере кредит у банку на кота в мішку: коли ще та квартира побудується. І тому заплутана, непрозора кредитна історія, як правило, не сприяє нормальним відносинам банку, забудовника й покупця житла.

Новосілля в Одесі не скасовуються й на пізніший строк не переносяться. У цьому впевнені всі — й будівельники, і міська влада, а найголовніше — одесити, які відчули в ці важкі хвилини підставлене тверде плече влади.

Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.