Пересічний споживач купує його дедалі менше, а виробництво скорочується

Упродовж останнього місяця закупівельні ціни на яловичину в Україні впали майже на 20 відсотків — за кілограм живої ваги прийнятого на забій бичка пропонують тепер максимум 10 гривень, корови — не більше восьми. Хоча ще наприкінці позаминулого місяця господарникам на м’ясокомбінатах за кожен реалізований кілограм ВРХ давали принаймні на 2 гривні більше.

Здавалося б, таке подешевшання сировини мало зменшити ціни на м’ясопродукти у крамницях. Але виробники ковбас та торговці знижувати ціни на готову продукцію — тим більше напередодні свят — не поспішають. Міністерство економіки хоча й побачило у листопаді «зниження цін на м’ясо та м’ясопродукти на 0,9 відсотка», та пересічному споживачеві від цього мало користі. Тобто економія виробниками шинок і сосисок у 3-4 гривні на кілограмі м’яса як сировини трансформувалася в здешевлення, у кращому разі, на 30—40 копійок кілограма готової продукції. І це при тому, що ковбаси, рулети й тощо майже ніколи не продукують з суцільного м’яса.

Тож реальністю внутрішнього ринку найближчим часом стане зменшення обсягів виробництва саме готової продукції. Скорочення зарплат і масові звільнення можуть змусити громадян економити на всьому, тому цілком прогнозоване падіння попиту на м’ясо.

Як дивно, сама м’ясна галузь завжди позиціонувалася можновладцями як пріоритетна. Пригадується виступ у столиці одного з представників Мінагрополітики на конференції «М’ясний бізнес- 2008». Ще в березні він пророкував істотне зростання виробництва. Зокрема, за його словами, виробництво яловичини цьогоріч мало б збільшитися до 548 тисяч тонн. Уже тоді у красиві гасла не особливо вірилося, бо м’ясокомбінати країни ще навесні потерпали від браку вітчизняної сировини. Але мало хто міг припустити, що виробництво яловичини за підсумками цього року очікуватиметься на рівні 385 тисяч тонн. Саме такі попередні оцінки були озвучені експертом з ринків м’яса та м’ясопродуктів Українського клубу аграрного бізнесу Єлизаветою Святківською під час недавнього круглого столу «Розвиток світового сільського господарства та його вплив на аграрну політику та агробізнес в Україні».

Україна вже не значиться серед світових експортерів яловичини. Хоча ще недавно була — м’ясо активно постачали передусім до Росії. Та з введенням майже три роки тому північним сусідою торговельних санкцій на м’ясо- та молокопродукти обсяги експорту до РФ значно «схудли». Треба сказати, і у тих складних умовах наші переробні підприємства боролися за право постачати яловичину за кордон. Торік на експорт було продано більш як 37 тисяч тонн. Тепер поставки яловичини за межі країни помітно скорочуються. Й не лише через «витівки» Москви. Просто істотно зменшилося виробництво в Україні. До того ж м’ясо подорожчало й усередині країни. Тому, за підсумками року, експорт яловичини, за прогнозами, становитиме 16 тисяч тонн.

Хоч як дивно, зменшується й імпорт м’яса ВРХ. Якщо у 2006-му офіційно імпортували 35 тисяч тонн, то цьогоріч — лише 14 тисяч. Хоча, зрозуміло, якісної ковбаси без яловичини не зробити. Але м’ясокомбінати діють, виходячи з наповненості наших гаманців. У малозаможних покупців майже завжди на першому місці стоїть ціна. Якщо вона влаштовує, питання «з чого зроблена ковбаса?» часто відходить на задній план.

«Поголівний» упадок

Наступного року країну очікує скорочення поголів’я великої рогатої худоби. За офіційними прогнозами — неістотне, хоча далі, як видно, зменшуватися нікуди. Проте відгодівля худоби, кажуть у сільгосппідприємствах, залишається збитковою справою. Здавалося б, за рахунок дешевих кормів тільки й нарощуй череду. Їх нинішнього сприятливого сільськогосподарського року заготували вдосталь, і можна було б очікувати зниження собівартості виробництва м’яса. Адже, відомо, у формуванні його собівартості істотну частку дають корми для худоби. Але збільшенню поголів’я ВРХ перешкоджає посилена кризою низька платоспроможність населення. Люди не готові платити за яловичину більше, ніж за свинину. Тому навіть на великих тваринницьких фермах переглядають плани. Відсутність фінансів у споживачів вплине на подальше скорочення поголів’я у найближчі два роки, незважаючи на здешевлення вартості кормів.