Верховна Рада таки прийняла у першому читанні урядовий законопроект «Про внесення змін до деяких Законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу». Незважаючи на відверто протекціоністську назву документа, остаточне його ухвалення відкриває кордони для експорту соняшнику без вивізного мита. Згідно з пунктом 1 законопроекту «чарівне віконце» діятиме до 1 вересня 2009 року. Можна лише здогадуватися, яку «підтримку» отримали високопосадовці від трейдерів за проштовхування збиткових для пересічних громадян нових правил гри.

Керівники олієжирових підприємств прогнозують кризу, причому не лише в галузі, а й на продовольчому ринку загалом.

Нині ціни на олію, на тлі інших продуктів харчування, не лише не зростають. Це один з небагатьох продуктів, який поволі дешевшає. Свідчення тому — полиці крамниць. Тенденцію до зниження цін зумовлює зібраний на наших ланах рекордний соняшниковий врожай. За даними Мінагрополітики, очікується він, у заліковій вазі, 6,2 мільйона тонн.

Можна було б зрозуміти необхідність вивезення сировини за кордон, аби Україна не мала потужностей для її переробки. Натомість, коментують ситуацію в «Укроліяпромі», вітчизняні підприємства галузі в змозі переробити 7,25 мільйона тонн насіння на рік. Тобто зібраний врожай перетворитися на олію може і в нас. Готового продукту отримаємо понад 2,4 мільйона тонн. 500-600 тисяч тонн олії пішло б на забезпечення внутрішньої річної потреби держави, решта — на зовнішні ринки. Звісно, для країни вигідніше експортувати готову продукцію, ніж продавати за кордон сировину. Й українську олію за межами держави охоче купують. Географія експорту — близько 56 країн. Це один з небагатьох видів харчової продукції, попит на який, незважаючи на світову кризу, залишається високим на міжнародних ринках. Так, лише з початку вересня експортовано 451 тисячу тонн олії, що забезпечує стабільне надходження валюти в Україну.

До того ж, наголошують в «Укроліяпромі», чинне вивізне мито на насіння не забороняє його продаж за кордон. Обмеження лише створюють рівні умови як для спрямування на переробку на вітчизняні олієжирові підприємства, так і для поставок на експорт.

Навіть тимчасове скасування мита, стверджують переробники, тільки ускладнить ситуацію на внутрішньому ринку:

по-перше, розпочнеться масовий експорт цієї стратегічно важливої для України сировини за демпінговими цінами, що призведе до повного обвалу цін на світовому ринку соняшнику;

по-друге, втрати держбюджету в 2008/09 маркетинговому році тільки за рахунок несплати 14 відсотків експортного мита на насіння соняшнику становитимуть майже 70 мільйонів доларів. А втрати бюджету внаслідок скорочення виробництва олії та інших видів олієжирової продукції становитимуть понад мільярд гривень;

по-третє, на внутрішньому ринку олія значно зросте в ціні, без роботи залишаться понад 30 тисяч працівників галузі.

В «Укроліяпромі» укотре закликають звернутися до досвіду основних країн—виробників соняшнику, які здебільшого переробляють його на власних потужностях. Так, у Росії та Аргентині діє експортне мито на насіння відповідно у розмірі 20 та 39 відсотків. То чи виграє Україна від того, що перетвориться на сировинний придаток розвинених держав?

Галина КВІТКА.

Превалює шкурницький інтерес

Народний депутат України Адам Мартинюк під час розгляду питання у Верховній Раді зазначив:

«Я боюсь, що під маркою кризи ми допускаємо інколи те, що ті чи інші структури, фінансові групи намагаються розв’язати свої проблеми. Ну ось, наприклад, я не знайшов у «пояснювальній записці» аргументу, чому все-таки уряд пропонує ввести нульову ставку на вивіз соняшнику за межі держави. Наскільки мене інформували наші спеціалісти, у нас у державі достатньо підприємств для переробки будь-якого валового збору соняшнику. Тобто ми за нульовою ставкою будемо вивозити, і не просто вивозити, а ми даємо таке право тільки організованим організаціям і так далі, тобто відчувається одразу якийсь, ну, вибачте, шкурницький інтерес».