Одвічна філософська головоломка-жарт, здається, втратила свою актуальність. Пересічного покупця тепер значно більше цікавить, що дорожче. Якщо курятина, навіть незважаючи на підвищення її вартості, все-таки залишається одним із наймасовіших продуктів для бідних і соціально незахищених покупців, то яйця поступово переходять у розряд золотих.

До традиційних сезонних надбавок додались торговельні накрутки, корекція на інфляцію і просто на погане життя... А в результаті за декілька місяців ціна на цей продукт зросла вдвічі. Якщо на ринку десяток ще можна купити за 7—8 гривень, то в супермаркетах вартість уже переходить десятигривневу планку. Але всі рекорди б’ють «домашні» яйця. В тому, що вони справді смачніші й корисніші, переконувати добру господиню не потрібно. Але й те, що ціна їх зашкалює вже до двох десятків гривень, — теж факт.

Коли пробуєш поставити зовсім не філософське, а просте житейське запитання, чому ж так дорого, у відповідь здебільшого чуєш: все дорожчає. На це немає що заперечити. Але ціна — це чітко визначене економічне поняття, котре формується не за загальними спостереженнями за життям, а на основі конкретних розрахунків. А вони такі.

За даними одинадцяти місяців, в області утримувалось майже 3,7 мільйона голів птиці. Серед усіх галузей тваринництва — найкращий показник. Якщо кількість великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз постійно падає, то поголів’я курей вдалось утримати на рівні минулого року.

Та головна перемога навіть не в цьому. Якщо торік така кількість набиралась разом із домашніми чубатурками, а такий підрахунок завжди під великим сумнівом, то нинішнього року майже на двадцять відсотків зросло поголів’я птиці саме в сільськогосподарських підприємствах. А це вже радує, тому що і показники точніші, і впевненість у тому, що вся продукція піде на продаж, а не для власного споживання, — вища.

Але, на жаль, правило «більше птиці — більше яєць» не спрацювало. Навпаки, виробництво яєць в області зменшилось майже на 73 мільйони штук, мало не на третину порівняно з торішніми показниками. Секрет такого дисбалансу зрозумілий: у господарствах роблять ставку на бройлерів, а не на курочку-несучку. Ну а переконувати в тому, що чим менше продукту, тим він дорожчий, нікого не потрібно.

Здешевити яйце мав би зовсім інший чинник — найщедріший за багато останніх років урожай зернових. Господарства потерпають від його перевиробництва. Ціни на зерно продовжують падати. За кризового зростання вартості практично на все, що купується і продається, вартість збіжжя зменшилась мало не вдвічі порівняно з минулим роком.

Кмітливі керівники давно зрозуміли: найкращу ціну за зерно може дати лише тваринницька ферма, де дешеві корми принесуть максимум прибутку. Отож дешеві корми мали б здешевити вартість і курятини, і яйця. Мали б. Але так не сталося.

Скільки насправді коштує десяток яєць птахівникам, сказати важко. Хтось посилається на різні умови і масштаби виробництва, а хтось вважає ціноутворення надто приватною справою, яка не підлягає розголошенню. Та всі разом не забувають згадати про здорожчання енергоносіїв... А в результаті вартість яйця на ринку продовжує зростати.

Ні для кого не секрет, що птахівництво стало тією галуззю, котра може приносити швидкі і гарантовані гроші. А коли так — конкуренція на цьому ринку стає дедалі жорсткішою, а інформація і про собівартість продукції, і про прибутки — все закритішою. Отож до загадки про те, що ж було спочатку — курка чи яйце, тепер сміливо можна додати й таку: скільки насправді коштує яйце. І доти, доки не знатимемо відповіді, платитимемо стільки, скільки кажуть.

Хмельницька область.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.