Нові позитиви й старі негативи

Отже, тиждень розпочався з роз’яснень Нацбанку нових правил гри. Мораторій на дострокове зняття депозитів не скасовується — системні ризики відтоку грошей з банківських рахунків зберігаються: у листопаді вони «схудли» ще майже на п’ять мільярдів гривень. Правники вкотре нагадали, що відмовляти клієнтам у їх законному праві закривати депозити — означає порушувати Конституцію і Цивільний кодекс, але НЕ порушувати вже не можна. Фактично за умов, коли гривня подешевшала проти долара США на 50 відсотків, у розряд нестандартних (таких, які можуть бути не повернені), потрапила левова частка валютних кредитів — сотень тисяч сімей і суб’єктів господарювання. За нестабільного курсу надзвичайно висока доходність за валютними операціями унеможливила кредитування, як таке. Поза сумнівом, законодавча заборона для комерційних банків змінювати процентні ставки за кредитами в односторонньому порядку — найбільш резонансне антикризове рішення тижня.

Нова постанова Нацбанку встановлює додаткові обмеження і вимоги — стосовно продажу валюти населенню, резервних зобов’язань для комерційних банків, умов торгівлі валютою на міжбанківському ринку тощо. На перший погляд, потенційними жертвами бурхливої нормотворчості можуть стати всі банки, акціонери яких не «розкошеляться», а також компанії, які заробляли на зростаючому курсі та фіктивному імпорті. Позичальнику-громадянину пропонують надати можливість перевести валютні кредити в гривневі за курсом, який нижче від поточного, проте не нижчий від чинного на момент укладання угоди. Це є в Меморандумі між НБУ, комбанками і Мінфіном, та в деяких законопроектах, які розглядаються в парламенті. Але судячи з того, як стрімко падають реальні доходи населення і банківські заощадження, масових неповернень кредитів не уникнути, якщо навіть погашати кредити за курсом 5,05 гривні за долар США.

Маємо найтриваліший форс-мажор у банківській сфері. Бо це не сьогодні, а ще на початку року стало відомо, що валовий борг країни за два останні роки вже перевищує 50 відсотків від рівня ВВП через нестримне бажання комбанків і фінансово-промислових груп розвиватися завдяки дешевим запозиченням. Бо це не вчора, а ще торік вартість іноземних позик через кризу на ринку іпотечних облігацій зросла на 8—12 відсотків. Сталося те, що було зрозуміло завжди: девальвація гривні зробила непідйомним обслуговування зовнішніх боргів для компаній, які не мають валютних надходжень, і для населення, котре наївно покладалося на заробітну плату як джерело для погашення валютного кредиту. Як ми і передбачали, з 1 січня наступного року підвищення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму для працездатних не відбудеться, про що було заявлено на парламентських слуханнях. А це означає, що заробітні плати зростатимуть адекватно інфляції. Проекту держбюджету-2009 уряд ще не вніс, але вже ясно, що це буде загальнодержавний баланс ультра-сі — найвищого ступеню складності. Позаяк заявлена до затвердження кількість галузевих податкових преференцій вочевидь не гарантує поміркованого рівня видатків, а про докризовий рівень доходів не варто й говорити.

Для комерційних банків, котрі, як я наголошував у попередніх «Балансах...», є клієнтські, боргові проблеми не виключають фатальних сюрпризів. Про один із них громадськості повідав Арсеній Яценюк. Мовляв, за нинішньої банківської кризи на дешевих українських активах, зважаючи на диверсифікацію прав власності та наявні статки, можуть нажитися саме російські олігархи. Схема банальна й ненова. Навзамін покладеного росіянами депозиту в мільярд доларів під 18 відсотків річних 20 відсотків банку переписується на клієнта. Я не виключаю, — цитують Арсенія Петровича через Інтернет, — що зараз в Україну заведуть мільярдів десять доларів. А що таке 10 мільярдів? За нинішньої ситуації за них можна скупити півкраїни.

Півкраїни, як на мене, навряд. Але деякі стратегічні активи уже давно на це самі напрошуються. Так, глава НАК «Нафтогаз України» Олег Дубина, який відбував звітного тижня переговори з російським «Газпромом», визнав, що головна проблема з підписанням угоди на постачання природного газу — борги за спожитий газ, покривати які компанія збирається новими позиками від комбанків і МВФ. Може, це й не знадобилося б, якби НАК до цього так марнотратно не залучала б позики на власні споживчі цілі, адже вже до жовтня минулого року НАК роздула свій борговий портфель до двох мільярдів доларів США. І це, нагадаю, за скорочення інвестиційних програм.

І про поточні позитиви. Парламент узявся за практичне втілення в життя антикризових заходів, які зосереджені сьогодні в десятках законопроектів, спрямованих на консолідацію зусиль держави та бізнесу. Президент країни Віктор Ющенко провів переговори у Литві, які відкривають перспективи нарощування експорту електроенергії, що так важливо для виправлення диспропорцій торговельного балансу країни. В уряді констатували зростання середньодобового виробництва чавуну та сталі в першій декаді грудня. А заразом і перші симптоми відторгнення кризових явищ в економіці, як-то — зростання виручки експортерів, зниження промислових цін з боку товаровиробників, що дозволяє стримати падіння виробництва, перші ознаки стабілізації курсу, без чого неможливо відновити кредитування реального сектору економіки.

Поза тим макропоказники і проект держбюджету-2009 в Кабінеті Міністрів не затвердили, хоча відомо, що Мінекономіки очікує скорочення економічного зростання на п’ять відсотків за інфляції у 9,5. Чесно кажучи, країна скучила за позитивами.