Про перші симптоми адаптації економіки до роботи в кризових умовах розповів міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Ситуація непроста, каже Віктор Михайлович, нагадуючи про різке падіння виробництва у промисловості у жовтні. Поза тим з огляду на девальвацію гривні в осінні місяці для вітчизняних виробників навіть сприятлива. Адже за здешевлення гривні на 47,3 відсотка і падіння гуртових цін на 10 відсотків стає очевидно, що доходність українських підприємств від експортних операцій зросла на 63 відсотка. Це посилює конкурентоспроможність виробників і на зовнішніх ринках, і на внутрішньому, оскільки імпортні товари подорожчали на 50 відсотків.

З другого боку, на думку Віктора Пинзеника, вже цього місяця економіка відчула перші симптоми адаптації до роботи в умовах кризи споживання. Реальний сектор економіки знижує гуртові ціни. У листопаді — на 6,5 відсотка, за три останні місяці — на 10. Оскільки поточні проблеми потягнули за собою кризу споживання, низькі ціни у промисловості сприяють утриманню обсягів виробництва, скороченню масштабів втрат на виробництві і на споживчому ринку. Це правильна реакція підприємств.

Разом з тим міністр фінансів Віктор Пинзеник свідомий того, що девальвація гривні спричинила появу низки складних проблем з погашенням кредитів. На його переконання, їх можна позбутися, бо ситуація — керована. Оскільки є готовність до компромісного розв’язання проблем, які стоять перед банками і їхніми клієнтами. Такі приклади, за його словами, вже є, а якщо вони стануть тенденцією, то це створить передумови для відновлення кредитування економіки і громадян. До того ж він уже бачить перші ознаки стабілізації валютного курсу.

Бюджетна тема для нього, вочевидь, зараз найболісніша — через падіння виробництва погіршується рівень виконання держбюджету цього року, хоча захищені статті соціального спрямування, запевняє, виконуються на всі сто. Щойно заходить мова про проект загальнодержавного балансу на рік наступний, Віктор Пинзеник починає економити слова. Зрозуміти міністра можна. Він не має сьогодні можливості покривати гіпотетичний дефіцит загальнодержавного балансу за рахунок зовнішніх запозичень або доходів від приватизації, криза перетворила цей проект на макрозадачу з багатьма невідомими — політичними, економічними, соціальними, галузевими та ін. Але він каже те, про що думає більшість присутніх: «Розширення бюджетних видатків може спричинити негативний ефект. Якщо приймати рішення, які погіршують якість держбюджету, то це відчують і люди, і вся економіка». Йому невтямки, чому беруться за податки, якщо є проблема продати товар.

Поза тим, деякі експерти доволі скептично ставляться до розрахунків міністра фінансів. Вони не розуміють, чому за умов цінового обвалу на світових ринках Віктор Пинзеник пропонує цього не враховувати. До того ж статистика пригнічує: обсяги виробництва у промисловості у листопаді скоротилися на безпрецедентні за останні 10 років 28,6 відсотка проти аналогічного періоду минулого року.