Де взяв?! Де взяв...

Сам Зварич вважає, що його кримінальну справу сфабриковано й за нею «стоять впливові особи з Києва, зокрема з Генпрокуратури». Про походження вилучених у нього грошей пан суддя пояснив, що вони — не хабар: колись позичав 1,9 млн. дол. у друга на будівництво власного будинку, частину яких уже використав. Щодо гривень, то значною часткою з них у Зварича начебто «засівали» в кабінеті під час відкриття приміщення суду в червні. Він мав намір передати їх церкві, але «не встиг». Крім того, велика сума призначалася на ремонт приміщення суду, а вилучені гроші вдома —особисті заощадження самого Зварича та його дружини. На цілком логічне запитання, як можна назаощаджувати мільйони навіть за високої середньої зарплати судді — 17—20 тис. грн., пан Зварич відповів, що він їх «заробив, а де саме — це його приватна справа».

Брав суддя хабарі, чи ні — має довести слідство. Я хочу сказати про інше: під час прес-конференції, на якій Зварич намагався пояснити, «де взяв», він просто-таки випромінював безкарність: так, заробив мільйони, а де — то це не ваша справа, а його приватна. Не знає, що як державний службовець він зобов’язаний пояснювати суспільству, де саме і в який спосіб заробив усе, що перевищує його офіційну платню? Для цього запроваджені декларації, де кожен державний службовець має не тільки вказати всі доходи до копієчки, а й джерела їх надходження...

Але саме тут у наших служителів державі й народу, за дуже невеликим винятком, виникає нерозв’язувана проблема: ігноруючи закон, вони не бажають вказувати ці джерела. Хоча декларацію, звісно, далеко не всі вони вже, буває, заповнюють, вказуючи просто-таки «смішні» доходи. З’ясовується, наша «голь» на вигадки фантастично майстерна: за декларацією, усе їхнє добро — маєтки, яхти, автомобілі належить не їм, які чесно на нього заробляли, а близьким і далеким родичам. Крім того, наші «слуги» — дуже метикуваті: в декларацію записують доходи курям на сміх, а про суми витрат у них ніхто не запитує. Втім, дехто, як-от львівський суддя, навіть про доходи вважає за можливе нахабно послатися на «приватну» справу.

З другого боку: якщо ми їм дозволяємо це робити, не запитуючи, де взяв, то чому б їм не красти та не брати хабарі — від нас самих? Чи можливо було б, приміром, Зваричу, який попався, на його суддівську зарплату зводити будинок вартістю 2 млн. дол.? А хіба ми не знаємо інших?

Вони безсоромно крали й крастимуть, брали хабарі й братимуть — доти, поки суспільство не вимагатиме від можновладців звіту не так про доходи, як про їхні витрати. Доти, приміром, поки в прямому телеефірі журналісти не будуть вимагати відповіді, у який спосіб за тисячної зарплатні його героям удається жити на мільйони? Уявили таке, шановні читачі?

І насамкінець. Щоб розслідувати справу Ігоря Зварича, Генпрокуратура звернулася до Верховної Ради з проханням — відсторонити його з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду на час слідства.

Як повідомив член Комітету Верховної Ради з питань правосуддя Святослав Олійник, це питання «потребує теоретичного дослідження, оскільки такого прецеденту в парламенті не було».