Сауна в дитячому садку — дивина, скоріше, для дорослих, а не малят. Дітлахи звикли до речей, яких у багатьох вдома, де всі задоволення у дворі, немає. А в цьому дитсадку ось вони: і туалетна кімната, й ігрова, і кухня з їдальнею, і спальня. А тепер з’явилася сауна.
Тут щороку що-небудь обновлюють. Вікна-двері, меблі, сантехніка, устаткування. Всі ці блага не для нащадків місцевої еліти. Але хлопчики-дівчатка тут і справді незвичайні. Йдеться про вихованців Кам’янсько-Дніпровської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату, до складу якої входить і дошкільна установа. У лікувальному комплексі (школа—дитсадок) поправляють здоров’я малята із хронічними захворюваннями органів дихання.
Почалося все з перепрофілювання звичайної школи-інтернату на санаторну. Потім невгамовний директор Микола Бурка правдами і неправдами, як кажуть, врятував від знищення місцевий дитсадок. Прийнявши будівлю з допотопною інфраструктурою, яка на ладан дихала, він з однодумцями за декілька років перетворив її на зразкову установу, яку не соромно показати й киянам. Втім, що кияни — у столиці я не знайшов комплексу з подібною матеріально-технічною базою.
На столах у дітей цілорічно свіжі овочі, фрукти, м’ясо, риба, соління. Своє здоров’я вони зміцнюють у соляній печері, тренажерному залі, кімнаті електросну, інших процедурних кабінетах. Одне слово, уявіть дитячий санаторій на березі лиману, в якому працюють професіонали, забезпечені майже всім необхідним для лікування. Водночас чітко забезпечено і навчально-виховний процес. Адже педколектив ніхто не звільняв від учительських обов’язків. А, отже, і про комп’ютери, методичну літературу, кадри, їх підготовку тощо болить голова у директора.
Кам’янсько-Дніпровська одинадцятирічка при Миколі Бурці лідирує не лише в області.
Чого вчаться колеги? Порядку, досягнутого за системою Макаренка, і здорового мікроклімату, властивого
«школі радості», створюваній за Сухомлинським. Поєднання в роботі двох систем, які постійно вдосконалюються — заслуга, насамперед, Бурки, досвідченого педагога й організатора.Мало, на жаль, таких керівників у нинішній непевний час, який можна назвати періодом курячого інстинкту, коли гребуть під себе.
...Під час чергового приїзду до Кам’янки-Дніпровської директор здивував мене не тільки сауною в дитсадку. У навчальному й спальному корпусах замінено дах, всі (!) вікна; почала працювати автономна котельня, яка споживає втричі менше газу.
Чого чекати від неспокійного керівника та його колег завтра? Обіцяю розповісти.
Запорізька область.
На знімку: безтурботний сон найсолодший.
Фото автора.
