У кого в панчосі, у кого в депозиті — ми не проти мати хоч якісь вільні кошти — чи на так званий чорний день, чи задля розвитку свого бізнесу, чи дітям-онукам на освіту. Дуже хочеться, щоб кожна гривня заробляла, а не втрачала. Або бодай збереглася. Але нині українців охопила паніка. На тлі економічної кризи частіше зустрічаємося з розгубленістю громадян країни: що ж буде далі, як правильно вчинити, яка валюта найнадійніша, як захистити заощадження?!

Зберегти, а не заробити

«Жінка заробила в Італії гроші, хотіла придбати квартиру. Та, як грім серед ясного неба, грянула криза... Тепер оббиває пороги банку, в який переказала всю суму, а грошей не віддають», — цю історію розповіли колеги з місцевого радіо. А скільки їх, схожих!

Сьогодні в Україні багато говорять про банківську систему і майже забули, що існує ще один вид фінансових установ, які працюють із вкладами фізичних осіб. Це кредитні спілки. А їм як ведеться?

У час безробіття падає кредитоспроможність населення. Чи не збанкрутують і спілки, як деякі банки? Виявляється — ні, бо вони є неприбутковими установами. І нині кредитівки ставлять за мету не заробити, а зберегти людські вклади. Чому вони не міняють кредитних ставок ні за кредитами, ні за депозитами? Вони залишаються одними з небагатьох фінансових інститутів, які можуть і хочуть навіть в умовах кризи кредитувати малий бізнес, фермерів, населення. Що це за програма гарантування вкладів членів кредитних спілок? ЇЇ складовою є перша в Україні страхова компанія кредитних спілок, яка запобігає ризикам цих установ. І робить це так, що гроші отримує вкладник, а не кредитівка. Як саме вкладник може дізнатися, що його вклад застраховано? Невже за страхування платить сама кредитівка (за аналогією автоцивілки)? Ще десятки питань...

М’яке плече

На Хмельниччині вже декілька років працює обласна асоціація кредитних спілок. Серед них і Перша Подільська фермерська кредитна спілка (ППФКС), про яку наша газета вже писала. Її голова правління Сергій Гіщук є й головою асоціації. Він повідомив про новий проект, що його розгортають в області. У Хмельницькому вже відчинила двері безплатна фінансова консультація, послугами якої можуть скористатися всі мешканці області, не тільки члени кредитних спілок. Сподіваємося, побувавши в цій приймальні на вулиці Проскурівській, 60/1 (четвертий поверх) та отримавши висококваліфіковані поради, люди навіть спатимуть спокійніше, криза їм буде менше в голові. Бо ж українці і не таке переживали. У середу тут приймає і Сергій Гіщук. Можна також зателефонувати за номером 70—63—70. От де крок і справді назустріч людям, щоб вони менше втратили та не панікували, не кидалися, як кажуть, з вогню та в полум’я. Кредитівки, які заслужили довіру населення, є патріотичними організаціями і нині готові підставити плече для пом’якшення соціальних наслідків кризи.

Один плюс ще один

Наш корпункт у Кам’янці-Подільському висунув зустрічну пропозицію: оскільки область вельми розтягнута в довжину, то було б добре мати ще один-два такі консультаційні центри. У спілці підтримали ідею. Наталя Гіщук, провідний фінансист обласної асоціації, фінансовий аналітик, тепер щочетверга приймає всіх, хто тривожиться про власний капітал, у нашому корпункті на вулиці Лесі Українки, 38 з 12-ї до 15-ї години. Приходьте, і самі переконаєтеся, як корисно спілкуватися із фахівцем, перш ніж сунутися зі своєю гривнею під якийсь «монастир»!

За сім років діяльності наш корпункт чимало зробив також для правової просвіти населення, співпрацюючи з провідними юристами міста і краю та організовуючи безкоштовні консультації для читачів газети. Роман Браеску, Марія Шабага, Іван Мельник, Людмила Швабська, Володимир Федорчак долучалися до цього лікнепу. Не дивно, що кам’янчани не раз із їхньою допомогою зуміли достукатися навіть до Європейського суду. Нині приватна юридична фірма «Касян» на пропозицію корпункту запровадила новий формат консультацій. На популярному Інтернет-сайті Кам’янець-Подільського музею-заповідника, що теж активно співпрацює з корпунктом, www. museum. k-p. km. ua, вона відкрила сторінку «Юридична консультація». Там само — й передплатна інформація нашої газети — індекси, ціни. Оскільки ця приймальня — у всесвітній павутині, то заходити в неї можуть не тільки кам’янчани. У місті ж користуються таким ресурсом молодь, студенти, а це 38 відсотків населення Кам’янця. Та й старші люди вже опанували комп’ютер. Пенсіонери, яким Інтернет зовсім не по зубах, можуть запитувати листом — на адресу корпункту.

Ми щиро віримо: всі наші читачі, добре підковані з допомогою фахівців, відтепер не втраплять у жодну халепу і серед моря видань знову обиратимуть наш «Голос», який завжди вкаже вірну дорогу в морі інформації.

На знімку: «Наша спілка ще й страхує вклади населення з вересня», — каже Наталя Гіщук.

Фото автора.