Лісосмугу з саджанців горіху й ясенів на кілометровій дільниці дороги Мельничнівської сільради Білогірського району Криму висадив трудовий екологічний десант.

Озеленили путівець співробітники Рескомлісу й старшокласники місцевої школи всього за дві години, бо їм допомагав трактор, який акуратно виривав лунки для молодих дерев. Директор місцевого сільгосппідприємства «За мир» Серан Смедляєв запевнив ентузіастів: «Пагінці дбайливо й регулярно поливатимемо три роки, доки вони добре не вкоріняться, й надалі будуть під постійним наглядом усіх працівників господарства». Відзначив, що останніми роками селяни зовсім припинили вирубку в лісосмугах, а їх стан відтепер контролює «зелена охорона», створена з місцевих природолюбів. Адже люди на власному гіркому досвіді переконалися, що дерева захищають не лише врожаї господарства, а й їхній достаток. Тож без підказок спеціалістів усвідомили: під захистом лісосмуги один гектар зернових у підвітряній спекотній зоні додає до десяти центнерів збіжжя.

Акція відбулася на народні кошти, зібрані в ході ініційованого лісівниками й журналістами телемарафону «Подаруй життя лісу», який відбувся на телеканалі «Крим» і зібрав понад 52 тисячі гривень. На третину цієї суми закупили саджанці для лісосмуги села Мельничне. Останніх коштів вистачить ще на два кілометри захисних лісопосадок для села. Саме на стільки потрібно продовжити раніше вирубані тут лісосмуги. А загалом по району полезахисні насадження потребують відродження майже на 100 гектарах. На це добровільних внесків природолюбів під час телемарафонів не вистачить. А кошти «згори» вже не виділяються. Сільрадам же такі витрати ще не по кишені. Сільгосппідприємства теж давно перестали займатися лісорозведенням у кримських степах. Хоча тут усі добре пам`ятають наслідки катастрофічної пилової бурі 1960 року, яка загубила на півострові понад половину (!) усіх посівів. Та, хоч як дивно, деякі «економні господарі» й понині не відмовилися від спалення стерні, хоча ті сумнозвісні роздмухувані вітрами поврожайні пожежі дуже часто знищують і лісосмуги. Вони ж нині «нічийні» — бо досі не передані на баланс землекористувачів. Прикро, але й кримський Рескомліс рішенням центрального керівництва нині звільнили від турботи з висадки полезахисних насаджень і навіть догляду за ними. Це при тому, що раніше була дієва державна програма зі створення лісосмуг, а на її реалізацію постійно виділялися чималі кошти.

Тим часом степовим районам півострова знову почали дошкуляти пилові бурі. Їхня руйнівна сила активізується й дедалі помітніше позначається на врожаях.

Голова Рескомлісу Ігор Кацай зазначив: для оптимального захисту ланів лісистість має бути 5 відсотків. Нині в Криму вона складає 1,9% від загальної площі земель сільгосппризначення. Тобто в наявності всього 23,8 тис. га лісових насаджень, що залишилися від масового й тривалого знищення захисних лісосмуг. До того ж, більшість їх перебуває в незадовільному стані. Лише 38,5% із них підлягає відновленню й подальшій експлуатації. Решту доведеться викорчувати й створити нові. Отже, необхідно посадити ще 16 тисяч гектарів лісосмуг.

Що довше зволікатимемо, то значніших втрат зазнаємо.