Луганська регіональна Торгово-промислова палата закликає підприємців шукати нові ніші, які вивільняються в економіці в результаті рецесії.

Для підприємств машинобудування, металообробки, легкої промисловості й інших галузей створюється регіональний центр субконтрактації, який дасть змогу розмістити додатково виробничі замовлення з-за кордону на недовантажених виробничих потужностях регіону.

У цьому напрямку палата вже працює з партнерами з Німеччини, Італії, Польщі й інших країн. Щоб допомогти виробникам товарів народного вжитку в збільшенні обсягів продажу безпосередньо на території регіону, створюється регіональна торговельна марка «Луганський товар». Використання такого знака на упаковках і рекламна кампанія серед населення дадуть змогу стимулювати додатковий попит на товари місцевого виробництва.

Разом з Миколаївською РТПП луганчани розробили спеціалізований сайт, протягом трьох місяців успішно апробований на Миколаївщині. Такий сайт є частиною проекту зі створення єдиного інформаційного ресурсу про державні закупівлі в Луганській області. Це допоможе підприємствам у їхній участі в різних тендерах, проведених на території регіону.

Новий закон «Про акціонерні товариства» істотно змінить правила гри й вимагатиме вже сьогодні певних дій з приведення документації у відповідність із новими вимогами. Щоб запобігти використанню стосовно підприємств акціонерної форми рейдерских схем, ми вже завтра плануємо провести серію семінарів з роз’яснення вимог нового закону й допоможемо підготувати документацію згідно із цими вимогами.

За даними Геннадія Болдиря, до березня 2009 року в банків виникне гостра проблема реалізації заставного майна з непогашених кредитів. У зв’язку з цим Луганська Торгово-промислова палата ухвалила рішення про створення єдиного інформаційного ресурсу заставного майна в регіоні, щоб допомогти всім зацікавленим сторонам у його ефективній реалізації чи придбанні.

— Щоб уберегти своїх виробників від краху в період рецесії, у більшості країн світу рекордно знижують процентні ставки національних банків, і як наслідок — вартість кредитних ресурсів комерційних банків. Чому в Україні в умовах глибокої кризи наші банківські установи під керівництвом Національного банку деруть із підприємств три шкури й про це не прийнято говорити? — запитує Геннадій Болдир.