Над «Мєчтою» затамувавши подих...

Поки фахівці дискутують, бути чи не бути в Україні повнокомплектному суднобудуванню, на Херсонському суднобудівному підприємстві питання вже вирішили. Цього року тут спустили на воду буксир «Бульбаш». І повністю обладнали його внутрішньою «начинкою».

— Дуже непростим замовленням була робота з яхтою «Мєчта», майже рік тривали ремонтні роботи на цьому «делікатному» судні. «Мєчта», по суті, є іспитом, візитною карткою нашої роботи, якості, вміння, — розповідає директор. — Звичайно, від цього залежить, як підуть справи далі. Підприємство наше молоде, тож слід напрацьовувати авторитет — для замовника це головне.

За ремонт побудованої в Туреччині «Мєчти», каже директор, не брався ніхто. Адже судно треба було підняти на сушу, а місцеві судноремонтні доки і сліпи розраховані на «грубий» метал великих теплоходів, і з дорогою яхтою зв’язуватися просто боялися. На ХСП, де провідні спеціалісти — недавні випускники кораблебудівного інституту, все-таки наважилися на таку тонку справу. Для підняття судна була спроектована спеціальна траверса, котру виготовили відповідно до ваги яхти — 130 тонн і попередньо випробували.

— Ремонт вимагав унікальних, можна сказати, ювелірних умінь, працювали ми над «Мєчтою», затамувавши подих, — продовжує головний технолог Яна Авдєєва. — Наприклад, один із валів гвинтостернового комплексу, що став непридатним, довелося замовляти й виготовляти як штучну деталь. Одне слово, працювали, як із дорогою й коштовною річчю. Зате коли вже все було на місці, і навіть килими в салоні розстелили, душа раділа зробленому.

Як і всі споріднені підприємства галузі, ХСП гостро потребує кадрів. І якщо інженерний склад ще можна знайти серед однокурсників, з якими подружжя Яна та Микола Авдєєви вчилися в кораблебудівному, то гарного робітника відшукати досить проблематично. Складальники, зварники, малярі — це фахівці, які в дефіциті стоять у першому ряду на всіх підприємствах, що займаються суднобудуванням і судноремонтом.

— Колектив підприємства молодий, середній вік становить 35 років. Людей набираємо через знайомих, через своїх співробітників, ідемо на будь-які умови, щоб залучити того чи того фахівця. Адже це тільки здається, що знайти людей на роботу — справа нескладна. На гарних фахівців заводи змушені полювати, переманюючи їх більшою зарплатою. Я не знаю в місті таких навчальних закладів, які готували б потрібні нам робочі кадри. Відсутня практика наступності поколінь, молоді нема в кого вчитися. Ветерани пішли на відпочинок, хто молодший, поїхав на закордонні верфі, — журиться головний технолог.

Сьогодні кожне з підприємств галузі виношує мрію про повнокомплектне суднобудування. Будівництво буксира, що кантуватиме в порту неповороткі великовантажні теплоходи, на ХСП почали з нуля. І те, що судно здано під ключ, є важливим чинником. «Якщо замовник залишається задоволений, ми одержуємо контракт на будівництво серії таких суден», — ділиться Микола Авдєєв. Конкуренції на молодому підприємстві не бояться: ремонт, модернізація суден, підвищення їхнього класу — це ті роботи, на які постійно є попит, адже флот старіє. Й роботи тут вистачить усім. Ось і нинішнє замовлення цікаве — на ХСП із річкового трамвайчика створять прогулянкову яхту в стилі ретро. Великі заводи радше беруть у роботу великі пароплави, а дрібніший транспорт приходить на ремонт ось у такі невеличкі підприємства. Звісно, тепер перед керівництвом стоїть питання, де розташовувати виробництво? Тим паче що вже є солідна матеріальна база. Нині ХСП прихистили на заводі імені Комінтерну — здали в оренду один із цехів, добудовну набережну. Але треба думати про власні площі. А вони в місті у великому дефіциті.

Одне слово, у суднобудівників є впевненість у попиті на свої послуги. Якщо не перешкодить державна політика щодо ціни на метал. Тут учасники ринку сподіваються, що можновладці, які є найчастіше і власниками підприємств галузі в рідній Батьківщині, не ставитимуть самі собі підніжку.

Микола та Яна Авдєєви вважають, що їхнє підприємство — на правильному шляху, котрий веде до успіху. І те, що першим замовленням стала яхта «Мєчта», теж не випадково. Якось молоде подружжя подорожувало Кримом в розпал курортного сезону. З житлом було проблематично, і в Севастополі давній знайомий запропонував їм переночувати на яхті свого товариша. Вони потім із захопленням згадували красиве судно з назвою «Мєчта». Хто б міг подумати, що мине кілька років — і вони знову зустрінуться! Щоб оновлена «Мєчта» продовжувала свій шлях по хвилях.

На знімках: директор суднобудівного підприємства Микола Авдєєв (фото ліворуч); бригадир Віталій Бедрань і складальник Віктор Кравченя виконують роботи на буксирі «Бульбаш».