Як за нинішніх умов забезпечити й гарантувати трудові права кожного громадянина України? З таких слів розпочав Голова Верховної Ради Володимир Литвин учорашні парламентські слухання на тему «Про стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян». «Символічно і закономірно, що ці парламентські слухання збіглись із 60-річчям знаменної події в історії людської цивілізації — прийняття 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини», — наголосив глава парламенту.

Вплив глобальної фінансово-економічної кризи звів нанівець усі сподівання на соціальну справедливість, переконана Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова. Щодня звільняються тисячі працівників і зменшується заробітна плата, кожен другий громадянин, за її словами, вже почав економити на продуктах харчування, а близько 20 відсотків — на медикаментах. «Прикро, що всі засоби подолання руйнівних наслідків кризи спрямовані на врятування прибутків фінансових і промислових монополій та транснаціональних корпорацій», — обурювалася Омбудсман.

Крім того, наголосила вона, 1,5 млн. осіб заробляють менше за прожитковий мінімум. До того ж найближчим часом армію безробітних поповнять ще чотири мільйони наших громадян.

Результатом економічної кризи стала зросла з початку 2008 р. заборгованість у зарплаті в країні (в 1,5 разу), яка перевищила 1 млрд. грн. «Особливо потерпають сім’ї з дітьми, де бідність зростає прямо пропорційно кількості дітей», — зазначила Ніна Карпачова.

Заступник міністра з питань праці та соціальної політики Віктор Онищук запевнив: уряд робитиме все можливе для стабілізації ситуації.

Хоча протягом 17 років систему праці було суттєво змінено (оплата, зайнятість, відпустки, порядок вирішення спорів), наголосив голова Комітету ВР з питань соціальної політики та праці Василь Хара, однак не було комплексного вивчення дотримання прав з метою їх удосконалення. Отже, нині згідно зі статистикою Міжнародної організації праці, чотири з п’яти українців вважають себе бідними і не сподіваються на покращення ситуації. Водночас, за його словами, майже на 90 відсотках перевірених підприємств помітили порушення трудового права. На жаль, констатував Василь Хара, збільшилася кількість нещасних випадків на виробництвах. Так, у першому півріччі смертельно травмовано 501 особу. Крім того, побільшало працівників, яким доводиться виконувати роботу в умовах, які не відповідають санітарним нормам. Серед порушень глава комітету назвав тіньову оплату праці (96 відсотків тих, хто виплачує зарплату в конвертах, — приватні підприємці).

Народний депутат Лілія Григорович заявила, що її колеги підготували закон, яким передбачено виплату 2/3 посадового окладу тим, хто втратив роботу, а Алла Александровська запропонувала розглянути і її законопроект стосовно компенсації насамперед найманим працівникам у разі банкрутства підприємства. Олександр Стоян переконаний: у нинішній ситуації доцільно створити державний фонд для підтримки малого і середнього бізнесу, захистити вітчизняного товаровиробника — підтримати підприємства, які збережуть робочі місця і не зменшать зарплату. До того ж, на його переконання, треба негайно розробити державну програму зайнятості трудящих.

Більшість промовців — народні депутати, роботодавці і представники профспілок — була одностайна в тому, що влада разом з фахівцями має терміново підготувати комплексні заходи для зменшення і подолання наслідків світової кризи. «На жаль, — зазначив у заключному слові глава комітету Василь Хара, — в Україні є лише імітація соціального діалогу». І закликав об’єднатися й розпочати тристоронній діалог на рівні влади.

А заступник глави парламенту Микола Томенко висловив сподівання, що найближчим часом парламентарії обговорять і приймуть необхідні соціальні законопроекти. «Профспілки, роботодавці і влада приречені в сьогоднішніх умовах не просто говорити, а знаходити спільну мову і компроміс», — зазначив він.