Держказначейство рапортувало, що в першому півріччі (оперативні дані) доходів зібрали більше, ніж у відповідному періоді минулого року — про логічне й анемічне.
Зміни до Податкового кодексу зафіксували ставки оподаткування пасивних доходів — про формальності й неформальності.
Уряд проведе фінансовий аудит державних холдингів — чого очікувати?
Підірвані потенціали
Держказначейство запевнило, що доходи загального фонду бюджету в першому півріччі зросли на 8,1 відсотка, поза тим до зобов’язань бюджетного розпису не добрали понад 7 мільярдів гривень, а це на 10,5 відсотка перевищує показник січня-червня 2013 року.
Логічно. По-перше, з Донбасу податки фактично не надходять через зупинку діяльності багатьох підприємств. По-друге, внаслідок відчутної девальвації гривні скоротилися надходження від імпорту на митниці, що також ускладнило господарську діяльність. По-третє, і війна, і девальвація підірвала потенціал банківського сектору, який від початку року потерпає через відтік депозитів фізичних осіб. За цей час визнано неплатоспроможними 11 банків, але це ще не драма. За оцінками експертів, лише 37 банків із 180, які зараз проходять стрес-тестування, мають реальне значення для економіки. А ті одиничні банки, що пройшли успішно стрес-тестування у першому кварталі, не розглядали свою діяльність за фактом запеклої війни на Донбасі й навіть анексії Криму, а, отже, не треба переоцінювати їхню потугу. Банківська система, на жаль, продовжує демонструвати скорочення активів, недостатню капіталізацію і проблеми з ліквідністю.
Цікаво й інше. Зі своєї сторінки Facebook відгукнувся екс-міністр доходів і зборів Олександр Клименко, який констатував, чи то іронізуючи, чи то співчуваючи: минулого місяця не зібрали запланованих платежів по жодному з бюджетоутворюючих податків — ПДВ, податку на прибуток, такого, мовляв, цьогоріч ще не було. На його погляд, влада спробує виправдати ці недонадходження воєнною ситуацією на південному сході країни, але сам він так не вважає. Очевидно йому краще за інших відомо, що в економіці продовжують діяти десятки напівлегальних корупційних схем і каналів, якими прибутки витікають із державного бюджету. Може, з ними й покінчили б, але в міністерствах здебільшого сидять ті самі чиновники, що й раніше, які в тому, м’яко скажу, не зацікавлені. Може, й покінчили б, але треба відволікатися на фінансування стресових видатків для зміцнення обороноздатності країни. І не тільки: в Луганській облдержадміністрації, приміром, уже порахували, що за лічені місяці війна завдала збитків цивільним об’єктам на 1,3 мільярда гривень.
Підсумую: зумовлене об’єктивними чинниками (військовими діями на сході країни, падінням ВВП, уповільненим стартом економічних реформ тощо) невиконання держбюджету висуває на передній план черговий виклик — загрозу соціальних протестів проти погіршення стандартів життя унаслідок режиму суворої економії і посилення податкового тиску. Такі протести вже підігріваються штучно опонентами влади й поки що стримуються значною мірою за рахунок емісії гривні та використання доходів місцевих бюджетів, які зросли за півріччя на 2,5 відсотка.
Ставка на пасиви
Наведений вище підсумок можна підкріпити положеннями Закону «Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання в Україні», які набрали чинності звітного тижня і почасти були пом’якшені.
Негативним емоційним подразником може стати поєднання допомоги при народженні дитини та на догляд за нею до трирічного віку в одну, як і те, що з цього випливає: фіксована сума в 41280 гривень, незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї; скасування допомоги на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ще на етапі законодавчого закріплення цих норм подумалося: це ж якою має бути фінансова прірва, щоб економити на дітях?! Власне, не виключено, що невдовзі таку «економію» спробують оскаржити в Конституційному Суді. На мій погляд, формальні підстави для того є. Але, по-перше, криза і війна — не час для формальностей. По-друге, мова про запобігання кризі, а не її стимулювання. По-третє, хто не чув про сім’ї, яких цікавлять не так малі діти, як за них гроші!? Резонів за новий порядок надання державної допомоги більше, ніж сумнівів у його доцільності.
Щойно набуло чинності прогресивне оподаткування пасивних доходів (інвестприбутку, процентів, дивідендів, роялті тощо), в інформаційному просторі здійснявся такий лемент, що я мимоволі відчув гордість за клієнтів банків, які встигли вже цього року вивести бозна-куди понад 85 мільярдів своїх вкладів. Логіка проста. Для того, щоб «збити» неоподатковуваний дохід у 20706 гривень, треба покласти на депозит 83 тисячі гривень під 25 відсотків річних. Якщо вкладників обурює базова ставка в 15 відсотків з доходу до 248472 гривні, то, погодьтеся, гріх скаржитися на бідність. Утім, усе це вже не має значення, оскільки в останній момент тижня законодавці запровадили лінійне оподаткування усіх процентів за депозитами за ставкою 15 відсотків.
...Може, й анексія Криму наснилася, яка спричинила бозна-яке скорочення активів? На жаль, не наснилася. І, на жаль, абсолютна більшість клієнтів не може похвалитися великими депозитами. Однак, на мій погляд, остання законодавча корекція порядку оподаткування пасивних доходів зняла чимало «заморочок». Передусім, бухгалтерських — для вкладників, які мають кілька рахунків, але ще жодного разу не складали річну декларацію. І, фігурально кажучи, агентських: адміністрування поточних відрахувань узяли на себе банки, а відповідальність за складання декларацій лягла на клієнтів. Тут я знову ловлю себе на думці, що свого часу саме того добивався згаданий вище екс-міністр доходів і зборів.
Підсумую: на мій погляд, намір оподатковувати пасивні доходи правильний, але урядові очікування, буцімто за рахунок цього можна суттєво збільшити доходи бюджету, вочевидь завищені. На це вказує структура депозитної бази, в якій превалюють короткострокові невеликі депозити, їхня поточна вартість, яка зменшує прибутковість комерційних банків і, зрештою, проблеми поза банківським сектором, які стримують економічний розвиток.
До вас їде... ревізор
Гадаю, що в уряді про це також принаймні здогадуються. До честі керівників Міністерства фінансів, вони усвідомлюють виклики, які стоять за погіршенням бюджетних надходжень. На це недвозначно вказало рішення не обмежитися стрес-тестуванням банків, а й провести фінансовий аудит державних холдингів і компаній, від діяльності яких прямо залежить динаміка економічного зростання. Серед них — ДП «Енергоринок» і «Укрекоресурси», НАК «Украгролізинг» і «Нафтогаз України», ПАТ «Укргазвидобування» і «Укртранснафта» ДП «Антонов» і «Укроборонпром», морські торговельні порти і залізниці, аеропорти — всього 37 суб’єктів господарювання. Що покаже аудит, треба думати, нам повідомлять. Однак експерти не чекають втішних результатів.
