У селі Криворівні Верховинського району широко відзначили 120-річчя з дня народження відомого польського письменника, дослідника фольклору, уродженця Прикарпаття Станіслава Вінценза (1888—1971). Тут відкрито кімнату-музей. А наші та польські науковці провели міжнародну конференцію «Станіслав Вінценз — Гомер Гуцульщини».

Глибока шана гуцулів до польського письменника пояснюється тим, що він жив у цих краях, добре знав життя горян, захоплювався їхньою міфологією, волелюбною вдачею і описав все це у багатотомнику «На високій полонині». Цей твір називають сагою про гуцулів.

Станіслав Вінценз народився поблизу Коломиї у селі Слободі Рунгурській (тепер Слобода), куди в кінці XVІІІ ст. емігрували з Франції його предки. Дитинство письменника минуло у Криворівні, де на нього найбільший вплив мала няня — гуцулка Палагна. Після закінчення Коломийської гімназії навчався у Віденському університеті, де в 1914 р. захистив докторську дисертацію на тему «Філософія релігії Гегеля». У 1936 році у Варшаві вийшла перша книжка багатотомної епопеї про Гуцульщину «На високій полонині» («Правда старовіку», «Нові часи», «Барвінковий вінок»). Ім’я Вінценза одразу стало відоме на західноукраїнських землях.

Станіслав Вінценз був знайомий з Іваном Франком, якого щиро шанував. У 1936 році біля садиби батька у Слободі-Рунгурській він спорудив на власні кошти пам’ятник Франкові. Там був напис українською і польською мовами: «Вірою в силу духа. Пам’яті д-ра Івана Франка, сина цієї землі». Під час війни мармурову таблицю знищили. Тепер вона відновлена. Вінценз писав, що його призначення — «відкривати світові барви та історію Гуцульської Верховини».

Івано-Франківська область.